Коли гуманітрарна допомога надходить до адресата
Коли гуманітрарна допомога надходить до адресата, мало хто з тих, хто її отримав, замислюється над тим, який складний шлях пройшов цей вантаж - скільки складів, транспортних засобів та людських рук він побачив, аби потрапити до тих, кому найбільше потрібен, кому передбачений.
Куцурубська громада отримує гуманітарні вантажі здебільшого в Миколаєві. І, здавалось би, не так вже й далеко доводиться його везти, аби роздати людям. Але й тут, аби подолати трохи більше 60 кілометрів, доводиться вирішувати чимало логістичних проблем. Починаючи від транспортного забезпечення та виділення пального і закінчуючи чотириразовими вантажно-розвантажувальними діями – вперше в Миколаєві до авто, потім в центрі громади до складів, а потім ще повторно - для доставки по старостинських округах… 
На все це потрібні не тільки кошти, які має знайти громада у своєму бюджеті. Головне – це люди, які витрачають власні сили та час, аби гуманітарка (яка б не була) все ж надійшла до адресатів.
Голова Куцурубської громади Інна Копійка з великою вдячністю відзначає кожного, хто докладає чимало зусиль, аби підтримати людей в таку складну днину. Дякує голова екс-депутату Миколаївської обласної ради Хасану Гемаєву , який неодноразово надавав власний вантажний транспорт для доставки вантажів. Адресує вдячність і водіям Олександру Кумпану та Максиму Кирилкову, завдяки яким гуманітарні вантажі надходять до громади. Заслуговують окремої подяки вантажники, на плечах яких в буквальному сенсі, побувала вже не одна тонна гуманітарки. Це Микола Сіряченко, Юрій Горняк, Андрій Матієнко, Микола Пишенін, Тимофій Волін. 
Та не лише на чоловічі плечі приходиться такий важкий тягар. Жіноцтво Куцурубської сільської ради, старости, соціальні працівники та працівники старостинських округів – всі вони вже не раз побували в ролі вантажників, перетягуючи в своїх тендітних руках важкі, але так потрібні людям мішки та коробки.
Кожній і кожному з них дякує голова громади за свідомість та за чуйність; за те, що жодного разу не збунтувалися, навіть коли від людей чують самі образи та критику… І навіть коли чують від невдоволених розповіді про те, що це їх робота і обов’язок, не вдаючись до полеміки, продовжують виконувати роботу, яка аж ніяк не входить до професійних обов’язків працівників органів місцевого самоврядування.… 
Дякує Інна Копійка і всім тим, хто допомагає працівникам сільради та старостам, розуміючи важливість спільної справи. А це і працівники комунального підприємства «Гілея» на чолі з Вячеславом Загребельним, і хлопці добровільного формування села Куцуруб, і пересічні жителі, які випадково потрапивши на процес перевантаження гуманітарної допомоги, не відвертають погляду, а навпаки прагнуть допомоги, відклавши власні справи.
Ось так, в такі хвилини, ми всі виявляємо свої людські якості: одні – допомагаючи та підтримуючи, інші – закидаючи критикою та недоречними порівняннями…
Куцурубська сільська рада на чолі з головою дякує всім, хто з розумінням ставиться до ситуації, в якій опинилась і громада, і вся країна. Разом ми сильні!
