29 річниця з дня виводу військ з Афганістану
Сьогодні 29 річниця з дня виводу військ з Афганістану.
Війна в Афганістані тривала більше 9 років. Згадаємо наших односельчан - учасників тієї війни: Бохну Івана Богдановича та Сербу Олександра Федоровича. Війна забрала життя понад 15 тисяч осіб, з них - 3360 українців. Серед них і наш односельчанин – Пілієв Анатолій Романович. Він був міцним юнаком не тільки тілом, а й за характером, гарним товаришем, вірним другом. Попри те, що вже мав спортивний розряд з боротьби, постійно фізично загартовувався. А душа у нього була ніжна й романтична. Після школи Анатолій навчався у СПТУ, працював у радгоспі «Лиманський». 7 листопада 1987 року його призвали на службу. До Афганістану напросився сам. Через рік, 16 червня, його не стане, у дев’ятнадцять, під спекотним небом чужої країни, в одному з боїв, яким на війні не завжди ведеться рахунок…
Пам’яті Пілієва Анатолія (Автор Чокова Г.І.)
Я пам’ятаю день далекий
Що смутком огорнув моє село.
Людей зібралося багато -
І в серці кожного щеміло і пекло
А як же витримає мати?
Як батьку жити на землі?
Коли їх син, надія й гордість
З Афгану їде в цинковій труні.
І ось уже повечоріло -
На землю сутінки лягли
Завмерли всі, всі заніміли -
Машини поруч загули.
Тривожна мить, пекуча біль -
Яку так тяжко вгамувати.
Чужа війна, чужий Афган.
Хто наших шле туди дітей вмирати?
Невже і він, наш Анатолій,
Наш красень, мрійник і спортсмен
Лежить в труні?
Невже загинув -
Й між нас не буде відтепер?
Лиш вчора школу закінчив -
Йому ще жити та кохати,
Його ж відправили в Афган.
Хоч він не вчився в людей стріляти.
Лишився в минулому Афган
Потрохи рани заживають
Але тебе, Герою наш,
Завжди люди з гордістю згадають. ..... Читати далі....
