Куцурубська громада
o

ЩЕ РАЗ ПРО СКАЗ

Дата: 18.10.2021 14:30
Кількість переглядів: 1830

Сказ – це гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, за якого уражається центральна нервова система з ознаками поліенцефаломієліту, супроводжується паралічами  і  завжди закінчується - смертю.  Фото без опису

         Людина заражається під час укусу, або коли слина потрапляє на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру, через подряпини. Вірус сказу дуже чутливий до дії ультрафіолетових і прямих сонячних променів ,висушування, гине миттєво при звичайних режимах пастеризації, кип’ятінні, 45-70% спирту, мильного розчину, 5 % йод вбиває вірус на протязі 1 хвилини. В слині вірус зберігається 1 добу, в замороженому стані 75 днів, в гліцерині до 90 днів. Потрапивши до рани, він може зберігатися від кількох годин до кількох тижнів, тут він доторкується до нервових закінчень і починає рухатися до ЦНС, де розмножується у нейронах. Після нагромадження в ЦНС починається відцентровий рух до слинових і очних залоз. Інкубаційний період від 7 днів до року і навіть більше.     Поширюють сказ у природі – лисиці, вовки, єнотовидні та бродячі собаки. Захворівши, дикі тварини перестають боятися людей, навіть удень можуть забігати у населені пункти, нападати на людей або тварин.

         Сказ у собак. Хвора тварина стає пригніченою лежить, втрачає апетит, до води байдужий – гідрофобії немає. Наприкінці другого дня виникає неспокій, собака намагається сховатися в куток (під ліжко в будку), хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети. Може тікати з дому –до 50 км. за день,  нападає на людей. Період збудження триває 3-4 дні, гине - на 6-8 день хвороби. Це класична картина. Але за будь якого випадку поведінка тварини змінюється, що має насторожити господаря. Найчастіше сама собака стає причиною зараження людини, тому що живе в оточенні людей. Прищеплений собака, якщо його покусала хвора тварина, не є джерелом зараження в нього не виникає агресивності, бажання кусати  не виділяється слина, вірус сказу в слині відсутній.

         Набагато частіше в Україні реєструється сказ котів. Останніми роками сказ котів є джерелом зараження кожної третьої людини хворої на сказ. У котів сказ має значно гостріший перебіг. Перші ознаки: наростаючий неспокій, збудження, хриплий голос, переляканий погляд, агрессивна поведінка,тварина нападає, уникає господарів. Під час нападу її важко відірвати від рани через спазм жувальних м’язів. Рани глибокі, краї їхні злипаються і важко піддаються обробці. Це характерне і для укусів лисиць.

         У худоби – рев, сильне слиновиділення, статевий потяг, за паралітичної форми – тихий сказ. Вівці, кози, свині, коні хворіють на буйну форму сказу.

         Згідно  із  статистичними  даними  в  Україні  кожна  12  сім'я  в  місті, та у  сільській  місцевості  мають  домашню  тварину  (собаку  або  кішку),  яка  проживає  поряд  з  людиною.  Через  скрутну  економічну  ситуацію  в державі, та  безвідповідальне  ставлення  власників  до  своїх  улюбленців,  частина  тварин  поповнює  ряди  безпритульних.  Регулювання  ж  кількості  є  багатогранною  проблемою,  тому  потребує  комплексного  підходу  із  залученням  різних  організацій  і  установ  для  її  вирішення. Нині  контроль  за  кількістю  безпритульних  особин  набуває  першочергового  значення  з  огляду  забезпечення  захисту  населення  від  заразних  хвороб. Що  таке  безпритульна  тварина? Згідно  Європейською  конвенцією  ними  вважаються  такі,  що  не мають  дому, або  знаходяться  за  його  межами  і  не  перебувають  під  посереднім  контролем  чи  наглядом  власника. Основним  напрямком  регулювання  їхньої  популяції  є  відловлювання  з  вулиць  населених  пунктів.

Зважаючи  на  те,  що  домашні  тварини  є  потенційними  перенощиками  45  видів  інфекційних  хвороб  спільних  для  людини  і  тварини,  щорічно  проводять  широку  програму  профілактичних  щеплень, в т.ч. й  проти  сказу.

Вакцинації  проти  сказу  потребують  собаки  і  коти  та  дикі  хижі  звірі  й  особливо  актуально  це  зараз  коли  випадки  захворювання  почастішали. За  останні  4  роки  в  Миколаївській  області епізоотична  ситуація  залишається  напруженою,  але  контрольованою .

         Одна  із  причин – це ослаблення  контролю  за  виконанням  правил  утримання  домашніх  тварин,   безвідповідальність  деяких  власників,  сільських  і  приміських  зонах,  на  дачних  територіях,  садово-городніх  ділянках.  Крім  того  це  обумовлено  недостатнім  рівнем   ( парентеральної  і  відсутністю  пероральної )   імунопрофілактики  та  збільшенням  в  6  разів  популяції  лисиць.

         Важливе  значення  має  процес  синантропізації  хижаків,  наближення  місця  їх  мешкання  до  населених  пунктів  і  контакти  з  безпритульними  собакам  і  котами.  В  цих  умовах  відбувається  наближення  вірусу  до  людини  створюється  загрозлива  епідеміологічна ситуація.

         Основним із шляхів контролю сказу є профілактика. Проте заходи профілактики і боротьби мають відбуватися комплексно. Досвід свідчить, що поодинці працівники ветеринарної або медичної служби не розв’яжуть  даної проблеми.

         При цьому всі заходи, в першу чергу повинні бути спрямовані на виявлення джерела збудника інфекції до якого належить поряд з лисицями також безпритульні, домашні тварини. Якщо домашніх тварин, які нанесли укуси піддають 10-15-денному карантинуванню, то карантинні заходи до безпритульних тварин здійснити неможливо. А тому для вирішення цих  проблем  необхідно створити систему контролю за виконанням правил утримання домашніх тварин і їх розмноження, посилити відповідальність власників, розробити систему суцільного обліку.

         Боротьба зі сказом залишається однією з найскладніших проблем, яка може бути вирішена тільки загальними зусиллями: адміністративно-господарських служб, органів державної ветеринарної та гуманної медицини. Спрямованих на впорядкування утримання свійський тварин, перш за все собак і котів. Своєчасну вакцинацію, відловлювання бездоглядних особин, регуляцію чисельності популяції диких м’ясоїдних у природніх умовах, широку інформацію населення, особливо власників, щодо цієї хвороби та дотримання правил утримання домашніх тварин.

покусала хвора тварина, не є джерелом зараження в нього не виникає агресивності, бажання кусати  не виділяється слина, вірус сказу в слині відсутній.

         Набагато частіше в Україні реєструється сказ котів. Останніми роками сказ котів є джерелом зараження кожної третьої людини хворої на сказ. У котів сказ має значно гостріший перебіг. Перші ознаки: наростаючий неспокій, збудження, хриплий голос, переляканий погляд, агрессивна поведінка,тварина нападає, уникає господарів. Під час нападу її важко відірвати від рани через спазм жувальних м’язів. Рани глибокі, краї їхні злипаються і важко піддаються обробці. Це характерне і для укусів лисиць.

         У худоби – рев, сильне слиновиділення, статевий потяг, за паралітичної форми – тихий сказ. Вівці, кози, свині, коні хворіють на буйну форму сказу.

         Згідно  із  статистичними  даними  в  Україні  кожна  12  сім'я  в  місті, та у  сільській  місцевості  мають  домашню  тварину  (собаку  або  кішку),  яка  проживає  поряд  з  людиною.  Через  скрутну  економічну  ситуацію  в державі, та  безвідповідальне  ставлення  власників  до  своїх  улюбленців,  частина  тварин  поповнює  ряди  безпритульних.  Регулювання  ж  кількості  є  багатогранною  проблемою,  тому  потребує  комплексного  підходу  із  залученням  різних  організацій  і  установ  для  її  вирішення. Нині  контроль  за  кількістю  безпритульних  особин  набуває  першочергового  значення  з  огляду  забезпечення  захисту  населення  від  заразних  хвороб. Що  таке  безпритульна  тварина? Згідно  Європейською  конвенцією  ними  вважаються  такі,  що  не мають  дому, або  знаходяться  за  його  межами  і  не  перебувають  під  посереднім  контролем  чи  наглядом  власника. Основним  напрямком  регулювання  їхньої  популяції  є  відловлювання  з  вулиць  населених  пунктів.

Зважаючи  на  те,  що  домашні  тварини  є  потенційними  перенощиками  45  видів  інфекційних  хвороб  спільних  для  людини  і  тварини,  щорічно  проводять  широку  програму  профілактичних  щеплень, в т.ч. й  проти  сказу.

Вакцинації  проти  сказу  потребують  собаки  і  коти  та  дикі  хижі  звірі  й  особливо  актуально  це  зараз  коли  випадки  захворювання  почастішали. За  останні  4  роки  в  Миколаївській  області епізоотична  ситуація  залишається  напруженою,  але  контрольованою .

         Одна  із  причин – це ослаблення  контролю  за  виконанням  правил  утримання  домашніх  тварин,   безвідповідальність  деяких  власників,  сільських  і  приміських  зонах,  на  дачних  територіях,  садово-городніх  ділянках.  Крім  того  це  обумовлено  недостатнім  рівнем   ( парентеральної  і  відсутністю  пероральної )   імунопрофілактики  та  збільшенням  в  6  разів  популяції  лисиць.

         Важливе  значення  має  процес  синантропізації  хижаків,  наближення  місця  їх  мешкання  до  населених  пунктів  і  контакти  з  безпритульними  собакам  і  котами.  В  цих  умовах  відбувається  наближення  вірусу  до  людини  створюється  загрозлива  епідеміологічна ситуація.

         Основним із шляхів контролю сказу є профілактика. Проте заходи профілактики і боротьби мають відбуватися комплексно. Досвід свідчить, що поодинці працівники ветеринарної або медичної служби не розв’яжуть  даної проблеми.

         При цьому всі заходи, в першу чергу повинні бути спрямовані на виявлення джерела збудника інфекції до якого належить поряд з лисицями також безпритульні, домашні тварини. Якщо домашніх тварин, які нанесли укуси піддають 10-15-денному карантинуванню, то карантинні заходи до безпритульних тварин здійснити неможливо. А тому для вирішення цих  проблем  необхідно створити систему контролю за виконанням правил утримання домашніх тварин і їх розмноження, посилити відповідальність власників, розробити систему суцільного обліку.

       Боротьба зі сказом залишається однією з найскладніших проблем, яка може бути вирішена тільки загальними зусиллями: адміністративно-господарських служб, органів державної ветеринарної та гуманної медицини. Спрямованих на впорядкування утримання свійський тварин, перш за все собак і котів. Своєчасну вакцинацію, відловлювання бездоглядних особин, регуляцію чисельності популяції диких м’ясоїдних у природніх умовах, широку інформацію населення, особливо власників, щодо цієї хвороби та дотримання правил утримання домашніх тварин.

 

                                                                                                                                                            Очаківська РДЛВМ


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора