A A A K K K
для людей із порушенням зору
Куцурубська громада - офіційний сайт
Миколаївська область

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ КУЦУРУБСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ до 2026 р.

Дата: 03.03.2017 14:41
Кількість переглядів: 28

Додаток до рішення

Куцурубської сільської ради

від 03 березня 2017 р. № 47

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ КУЦУРУБСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

до 2026 р.

 

 

Стратегія розвитку Куцурубскої сільської громади на 2017-2026 роки розроблена Стратегічною радою Куцурубскої сільської ради, створеної розпорядженням сільського голови , в рамках Проекту «Куцурубська об’єднана громада як дієва демократична модель стратегічного розвитку» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

 

Проект «Куцурубська об’єднана громада як дієва демократична модель стратегічного розвитку» впроваджується ГО "Фонд розвитку м Миколаїв".

 

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………...

4

1. МІСІЯ І СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ ……………………………………..

10

2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ ……………………...

12

3. НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ ……………………………………

14

4. СТРАТЕГІЧНІ І ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ …………………………………….

6

Напрямок А. ПРОСТОРОВИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ ………………..

16

Напрямок В. РОЗВИТОК ЖКГ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ ………………...

22

Напрямок С. РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ……….

28

Напрямок D. РОЗВИТОК ТУРИЗМУ ……………………………………...

34

Напрямок E. РОЗВИТОК АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ …...

42

Напрямок F. РОЗВИТОК ПОРТОВОГО ТА МОРЕГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ ……………………………….

 

47

Напрямок G. РОЗВИТОК ЗЕЛЕНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ …………………….

51

5. ЙМОВІРНІ СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ КУЦУРУБСЬКОЇ ГРОМАДИ …...

54

6. УПРАВЛІННЯ ВПРОВАДЖЕННЯМ СТРАТЕГІЇ ……………………...

62

Додаток 1. ПРОФІЛЬ ГРОМАДИ …………………………………………..

64

Додаток 2. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ……………………………….

89

Додаток 3. РЕЗУЛЬТАТИ SWOT-АНАЛІЗУ РЕГІОНУ ………………….

98

Додаток 4. РЕЙТИНГ ОПЕРАТИВНИХ ЦІЛЕЙ ………………………….

105

Додаток 5. ПОКАЗНИКИ ТА ІНДИКАТОРИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ ………………………………………………….

 

109

 

ВСТУП

Документ «Стратегія розвитку Куцурубскої сільської громади на 2017-2026 роки» (далі Стратегія) розроблений для всіх територій Куцурубскої сільської громади в складі 12 сільських поселень (далі Громада). Громада розташована в південно-західній частині Миколаївської області і є адміністративною одиницею Очаківського району. Площа Громади становить близько 700 кв. км. Адміністративно Громада складається з: адміністративний центр – с. Куцуруб, села – Іванівка, Яселка, Дмітрівка, Острівка, Матросівка, Червоне Парутино, Парутине, Каталине, Прібузьке, Солончаки, Дніпровське.

У 2015 році відбулося об’єднання Куцурцубської й Іванівської (с. Іванівка та с. Яселка) сільських громад з центром в с. Куцуруб. З 2016 відбулося об’єднання Куцурубської, Дмитрівської, Острівської (у складі сіл Острівка, Матросівка, Червоне Парутино), Парутінської (у складі сіл Парутине, Каталине, Прибузьке), Солончакивської (у складі сіл Солончаки, Дніпровське) сільських громад з центром у с. Куцуруб.

Більш докладний опис Громади викладено в Профілі Громади (Додаток 1). Процес стратегічного планування здійснювався Стратегічною радою спільно з спеціалістами відділів Куцурубської сільської ради та комунальних установ за сприяння проекту «Куцурубська об’єднана громада як дієва демократична модель стратегічного розвитку», що реалізується ГО «Фонд розвитку м. Миколаїв» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Стратегія розроблена відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регіональної політики», постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року» та «Методичних рекомендацій по формуванню Регіональних стратегій розвитку», затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 29.07.2002 №224.

Стратегія містить комплекс оперативних цілей і заходів, спрямованих на реалізацію стратегічних завдань соціально-економічного розвитку Громади, з урахуванням планів соціально-економічного розвитку Миколаївської області та Очаківського району. Соціально-економічний розвиток розглядається в Стратегічному плані як процес стратегічного партнерства, який сприяє зростанню продуктивності економіки Громади, виробництва найбільшої кількості благ і створення максимальної кількості робочих місць за рахунок реалізації переваг конкурентоспроможності Громади. Стратегія розроблена з урахуванням загальнодержавних, обласних та місцевих конкурентних переваг, обмежень і загроз перспективного розвитку Громади.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ. Схематично процес стратегічного планування соціально-економічного розвитку Громади можна представити у вигляді декількох послідовних кроків:

Крок 1. Організація роботи з стратегічного планування

 

 

Крок 2. Аналіз середовища та факторів розвитку Громади

 

 

Крок 3. Визначення місії Громади і стратегічного бачення

 

 

Крок 4. Визначення основних напрямів розвитку громади

 

 

Крок 5. Розробка дій у вигляді стратегічних та оперативних цілей

 

 

Крок 6. Визначення рейтингу оперативних цілей

 

 

Крок 7. Впровадження проектів та заходів Стратегії

 


 

Мета розробки цієї Стратегії полягає у визначенні напрямків, стратегічних цілей та оперативних цілей (заходів, проектів), які сприятимуть економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності Громади, якості життя в Громаді і реалізації інтересів всіх сільських поселень в Громаді. Стратегія спрямована на стимулювання інвестицій в нові та існуючі підприємства з високим потенціалом зростання, передбачає формування сприятливого бізнес-середовища і створення умов для інвестування на тривалий період.

Співробітники виконавчих органів Куцурубскої сільської ради, за участю консультантів проекту «Куцурубська об’єднана громада як дієва демократична модель стратегічного розвитку», що реалізується ГО «Фонд розвитку м. Миколаїв» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» підготували профіль Громади (Додаток 1), який містить інформацію про: населення Громади, умови життя, місцеву економічну базу, комунальну, технічну, соціальну інфраструктуру, стан навколишнього середовища. Дані були надані районною адміністрацією Очаківського району, районною радою Очаківського району, виконавчими органами Куцурубскої сільської ради, управлінням статистики Очаківського району та Миколаївської області та іншими установами.

Члени Стратегічної ради брали участь у вивченні думки жителів окремих сіл в межах Куцурубскої сільської громади (Додаток 2). Для опитування були обрані громадські активісти, представники найбільших роботодавців Громади. Важливо було зрозуміти ставлення респондентів до проблем Громади, які вони вважають найбільш вагомими, про їхні очікування щодо майбутнього. Думка жителів була врахована членами Стратегічної ради при визначенні вирішальних факторів соціально-економічного розвитку Громади.

На підставі аналізу профілю та результатів опитування жителів Стратегічною радою були обрані напрямки розвитку, на яких зосереджується Стратегія, а саме:

Напрямок А. ПРОСТОРОВИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ

Напрямок В. РОЗВИТОК ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ІНФРАСТРУКТУРИ

Напрямок С. РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Напрямок D. РОЗВИТОК ТУРИЗМУ

Напрямок E. РОЗВИТОК АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Напрямок F. РОЗВИТОК ПОРТОВОГО ТА МОРЕГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

Напрямок G. РОЗВИТОК ЗЕЛЕНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

Члени Стратегічної ради провели SWOT-аналіз Громади (Додаток 3). Були проаналізовані сильні і слабкі сторони Громади (внутрішні чинники) і оцінено позицію Громади в порівнянні з іншими громадами Очаківського району, Миколаївської, Херсонської та Одеської областей, з якими Громада конкурує за робочі місця та інвестиції. Конкурентоспроможність Громади також розглядалася в контексті аналізу зовнішніх чинників: сприятливих можливостей і загроз.

Стратегічною радою був сформульований проект місії Громади і стратегічного бачення – уявлення про те, якою, на думку членів Стратегічної ради, повинна стати Громада в майбутньому. Стратегічне бачення є вступом до розробки цілей Стратегії.

Після цього, на черговому засіданні Стратегічної ради, відбулося обговорення поточного стану по кожному з вищезазначених напрямів розвитку, і було досягнуто консенсусу щодо кроків, які повинні зробити органи місцевого самоврядування, підприємства та інші партнери, щоб досягти покращень у цих напрямках. До участі в обговоренні залучалися жителі сіл в рамках Громади, органи державної влади та місцевого самоврядування Очаківського району, підприємці, а також інші особи – спеціалісти, які мають досвід і спеціальні знання. За підсумками зустрічей було внесено ряд змін та доповнень у зміст оперативних і стратегічних цілей.

Далі члени Стратегічної ради визначили рейтинг оперативних цілей Стратегії (Додаток 4). Було створено довідковий документ, який допоможе керівництву та органам місцевого самоврядування Громади оптимально розподілити обмежені людські та фінансові ресурси на впровадження оперативних цілей плану.

У впровадженні Стратегії повинні будуть брати участь багато організацій та окремі особи. В результаті їх спільної роботи будуть створені нові інтелектуальні продукти і бази даних, розроблятимуться спільні проекти. Тому, в Стратегічному плані робиться наголос на створенні постійного партнерства між органами місцевого самоврядування, підприємцями та громадськістю, що полегшить доступ до інформації, сприятиме ефективній комунікації, і призведе до поліпшення бізнес-середовища і середовища проживання в Громаді.

Головні висновки з процесу стратегічного планування Громади:

1. Стратегія створена в результаті роботи представників всіх груп Громади: органів місцевого самоврядування, сектору бізнесу, громадських організацій, і жителів. Це дозволило отримати пропозиції цілей і завдань від усіх зацікавлених сторін, щоб забезпечити адекватне сприйняття місцевим співтовариством рішень, які будуть прийматися в рамках впровадження Стратегії.

2. Представники влади та місцеві підприємці відчувають свою відповідальність за майбутнє Громади і готові присвятити свій час і інші ресурси досягненню того майбутнього, яке вони разом визначили в Стратегічному плані. Реальне досягнення Стратегічних цілей плану вимагатиме співпраці і волі всіх лідерів громади

3. Стратегія підкреслює конкурентні переваги Громади. В Громаді і поза її території існують ресурси, які, за належної організації, можна використовувати задля вирішення ключових проблем Громади. Стратегія зосереджується на тих напрямках розвитку Громади, які в майбутньому становлять для неї найбільшу вигоду.

4. Питання інфраструктури, туризму, розвитку місцевих підприємств, залучення інвестицій і забезпечення гідної якості життя взаємопов’язані, тому ефективна робота над ними можлива лише за умови сприйняття їх в цілому. Поліпшення в одному з питань сприятиме поліпшенню в інших.

5. Стратегія пов’язана з іншими документами стратегічного характеру, зокрема, генеральним планом, довгостроковими і середньостроковими цільовими програмами, які мають бути ухвалені в рамках об’єднаної Громади. Проекти Стратегії повинні включатися в щорічні програми економічного і соціального розвитку Громади.

6. Успіх впровадження Стратегії залежатиме від відповідальності людей, які є членами Стратегічної ради, а також всіх інших, хто буде брати участь в реалізації сформульованого бачення майбутнього Громади. Завданням Стратегічної ради буде моніторинг виконання всіх оперативних цілей (проектів) Стратегії розвитку Громади і підготовка пропозицій сільській раді щодо змін і доповнень до Стратегії.

7. Стратегічне планування – це не одноразова подія, а ефективний інструмент системного менеджменту, це процес, який повинен тривати безперервно, бо зовнішні і внутрішні чинники постійно змінюються. Стратегія практично ніколи не може бути виконана в спочатку затвердженому вигляді, оскільки її треба постійно коригувати у відповідь на безперервні зміни зовнішнього середовища.

 

1. МІСІЯ І СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ

Місія Громади – це причина її появи, основне її призначення, унікальні особливості і конкурентні переваги.

Стратегічне бачення майбутнього Громади – це спільне, погоджене на основі консенсусу, уявлення жителів Громади про те, якою вона має виглядати в майбутньому.

Члени Стратегічної ради висловили своє уявлення про місію Громади, сформулювали стратегічне бачення майбутнього Громади.


 

Місія

Куцурубская громада:

- територія з багатовіковою історією, місце де знаходяться пам’ятники історії світового рівня;

- спільнота людей, яка прославлена працею та гостинністю її мешканців;

- край унікального м’якого клімату з лікувальним степовим, річковим і морським повітрям, один з найбільш сонячних регіонів в Україні, місце, де з’єднується Південний Буг, Дніпро і Чорне море, де чудові чорноземи дарують людям дари землеробства;

- земля з великим досвідом виноградарства, виноробства, садівництва та вирощування хліба;

- акваторія, куди приходять кораблі з усього світу.


 

Стратегічне бачення

Куцурубська громади в майбутньому:

- соціально-орієнтована Громада, яка створює середовище соціального благополуччя для своїх жителів за рахунок ефективного та дієвого управління її ресурсами;

- сучасна самодостатня Громада, що розвиває свою інфраструктуру, забезпечує високий культурний та духовний розвиток населення;

- комфортна Громада, яка досягла високої якості життя для всіх своїх громадян, які мають сильне почуття гордості і впевненості в майбутньому;

- національний та регіональний туристичний центр, популярне місце для відпочинку, оазис для зеленого (сільського) і культурно-пізнавального туризму;

- екологічно чиста Громада, яка є затишним куточком Миколаївщини з безліччю садів і виноградників;

- центр виноградарства і виноробства світового рівня, місце розвитку зернового та м’ясо-молочного виробництва;

- територія для розвитку портового та _е облаштованість__ комплексу міжнародного значення;

- інноваційна Громада – місце апробації та розвитку сучасних моделей та технологій управління, а також сучасних виробничих технологій.

Девіз громади:

К добробуту спільними зусиллями


 

Коментарі

Місія відображає зв’язок минулого із сьогоденням і демонструє кращі особливості, які Громада хотіла б зберегти. Основне призначення Громади може з часом змінюватися (або у Громади може з’явитися бажання це зробити) – тоді це відображається у формулюванні Бачення. Місія та Бачення обов’язково повинні містити образ Людини – жителя Громади, які тут живуть і за щось люблять свою малу Батьківщину і хочуть, щоб їхні діти жили саме тут.

 

2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ

З огляду на визначену місію та бачення розвитку Громади, необхідно визначити ключові принципи, якими вона керуватиметься у своєму поступі в майбуття:

- принцип пріоритету соціальних питань. Для сільської ради – це один з найважливіших напрямків її діяльності. Вона є першою на Миколаївщині об’єднаною громадою, тому має вибороти довіру своїх мешканців до цього процесу, спрямовуючи свою політику на забезпечення їхнього благополуччя і всебічного розвитку. Це, у свою чергу, матиме вплив на процеси відтворення робочої сили, підвищення продуктивності праці, освітнього і кваліфікаційного рівня трудових ресурсів громади, на рівень розвитку продуктивних сил, на культурне і духовне життя громади. Реалізація стратегічних завдань громади у руслі пріоритетності соціальних питань спрямована на поліпшення умов праці і побуту, розвиток фізкультури і спорту, дає зниження захворюваності і тим самим робить відчутний вплив на підвищення економічних показників громади. В результаті розвитку таких систем соціальної сфери, як громадське харчування, дошкільна та середня освіта, культура та дозвілля підвищується зайнятість у суспільному виробництві;

- принцип самодостатності громади як можливість самостійно задовольняти свої матеріальні потреби з власних джерел. Цей принцип означає, правову, фінансову, організаційну автономію Громади, можливість самостійно формувати власну структуру управління, мережу комунальних установ та підприємств за рахунок коштів місцевого бюджету. Це, у свою чергу, сприяє розвитку власної інфраструктури, забезпечує високий культурний та духовний розвиток населення за рахунок ефективного та дієвого управління ресурсами і послугами.

- принцип комфортності для жителів громади, діяльність якої оцінюється за такими критеріями як соціально-економічна ситуація, легкість реалізації свого трудового потенціалу, безпека, рівень освіти та охорони здоров’я, розвиненість інфраструктури.

- принцип інноваційності, продуманого введення змін в усі сфери життєдіяльності громади з використанням інтелектуального потенціалу керівництва і мешканців громади, імплементації менеджмент-орієнтованого управління, сталого розвитку, стратегічного та проектного управління, інноваційних форм співробітництва з іншими територіальними громадами.

- принцип ефективного управління та результативності роботи з надання якісних послуг населенню в партнерстві з всіма зацікавленими сторонами;

- принцип партнерства з суб’єктами господарської діяльності та громадськими організаціями.


 

 

3. НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ

Члени Стратегічної ради обговорили шляхи соціально-економічного розвитку Громади, і, з огляду на результати опитування думки мешканців, представників органів влади, підприємців та матеріалів профілю Громади, визначили три напрямки розвитку Громади і чотири основні галузі спеціалізації її економіки:


 

Напрямки розвитку Громади:

А. Просторовий розвиток Громади

В. Розвиток ЖКГ та інфраструктури

С. Розвиток підприємницької діяльності


 

Галузі спеціалізації економіки Громади:

D. Розвиток туризму

E. Розвиток агропромислового комплексу

F. Розвиток портового і _е облаштованість__ комплексу

G. Розвиток зеленої енергетики


 

Стратегічний план соціально-економічного розвитку Громади схематично можна представити у вигляді блоку, взаємно пов’язаних напрямів розвитку і галузей економіки, які представляють сукупність стратегічних цілей, спрямованих на досягнення стратегічного бачення майбутнього Громади.

 

 

4. СТРАТЕГІЧНІ Й ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ


 

Напрямок А. ПРОСТОРОВИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ

Напрямок містить комплекс цілей і заходів, спрямованих на реалізацію завдань реалізації цілі №2 «Територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток», що окреслено у постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року»

Основою сталого розвитку населених пунктів Громади є якісно підготовлена містобудівна документація відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Просторовий розвиток Громади передбачає

1) прогнозування розвитку території Громади;

2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;

3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;

4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;

5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об’єктів;

6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності;

7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об’єктів;

8) реконструкцію існуючої забудови та територій;

9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об’єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;

10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури;

11) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних _е об населення;

12) проведення моніторингу забудови;

13) ведення містобудівного кадастру;

14) здійснення контролю у сфері містобудування.

Важливу роль у забезпеченні економічного розвитку грають ефективні і прозорі земельні відносини, які потребують суттєвої оптимізації. Правильний розвиток цих процесів сприятиме збереженню природних рекреаційних ресурсів Громади, а також збереженню та раціональному використанню культурно-історичної спадщини Громади.

Ресурси, необхідні для розвитку Громади, можна залучити у вигляді зовнішніх (національних і зарубіжних) інвестицій, для чого обов’язково треба створювати сприятливі нормативні, організаційні та просторові умови.

Характеристика конкурентних переваг та обмежень просторового розвитку території

Переваги:

  • Велика територія Громади;

  • Наявність земельних ділянок, що не використовуються;

  • Розташування біля узбережжя лиману та моря;

  • Привабливий степовий та прибережний ландшафт;

  • Наявність пам’яток історико-культурної спадщини;

  • Сприятливий екологічний стан території;

  • Курортний потенціал Громади;

  • Туристичний центр, унікальне місце для поєднання історичного, активного, спортивного, винного і зеленого туризму.

  • Динамічно зростаючий малий бізнес.

Проблеми та обмеження:

  • Відсутність та застарілість Генеральних планів сід Громади;

  • Відсутність Схеми планування території району з врахуванням особливостей Громади, що виникла;

  • Відсутність або аварійний стан каналізаційно-очисних споруд;

  • Зношеність мереж водопостачання та водовідведення;

  • Відсутність власного полігону побутових відходів, забруднення ряду територій Громади сміттям;

  • Обмеженість пляжних територій;

  • Незаконні захоплення частини земель Громади;

  • Нераціональне використання земельних ресурсів;

  • Переділ земельних ресурсів;

  • Відсутність малих готелів і будинків для зеленого туризму.

 

СТРАТЕГІЧНІ І ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ НАПРЯМКУ А

 

СТРАТЕГІЧНА МЕТА А.1. ПІДГОТОВКА ЯКІСНОЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.

 

A.1.1. Розробка та прийняття Схеми планування території Громади та Генеральних планів сіл Громади з урахуванням стратегічних напрямків сталого розвитку Громади. Передбачити Схемою планування раціональне освоєння нових територій для розвитку Громади і перетворення її в місце туристичної дестинації, встановити чіткі межі території Громади і населених пунктів в її рамках. Передбачити включення всієї території Громади до Генеральних планів її населених пунктів (сіл).

A.1.2. Розробка та прийняття плану зонування території населених пунктів (сіл) Громади. Планом зонування визначити функціональне призначення, вимоги до забудови та реконструкції, ландшафтної організації території з дотриманням історичних та природних особливостей. Встановити для кожної зони умови і обмеження забудови та визначити види можливого цільового використання земельних ділянок і об’єктів нерухомості.

A.1.3. Розробка детальних планів забудови сіл Громади. Забезпечити встановлення меж, розробку та затвердження містобудівної документації (коригування Генерального плану, проектів детального планування і т.ін.), в тому числі із залученням місцевих громадських організацій, для отримання грантів.

A.1.4. Створення містобудівного кадастру Громади. Забезпечити створення системи зберігання та використання геопросторових даних про територію Громади, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.

Відповідальний за стратегічну ціль: начальник відділу земельних ресурсів та будівництва (запропоновано до створення)

Виконавці і співробітництво: сільська рада, виконавчий комітет сільської ради, старости, органи самоорганізації населення (у випадку створення), відділ земельних ресурсів та будівництва (запропоновано до створення).

СТРАТЕГІЧНА МЕТА А.2. ОПТИМІЗАЦІЯ І РОЗВИТОК ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН.

A.2.1. Інвентаризація земельних ділянок з метою встановлення місця розташування земельних ділянок, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням,встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення земельного кадастру та ін.

А. 2.2. Розмежування земель земельної та комунальної власності в межах Громади з метою встановлення меж відповівдальності органів місцевого самоврядування та органів державної влади щодо вирішення земельних питань в межах Громади.

А. 2.3. Розроблення системи вторинного освоєння запущених та деградованих сільськогосподарських земель, через надання підтримки фермерським господарствам і новоутворюваним сільськогосподарським підприємствам;

А. 2.4. Проведення суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, складення агрохімічних паспортів (документів державного зразка) полів, земельних ділянок та розроблення на їх основі науково обґрунтованих рекомендацій з ефективного та безпечного застосування агрохімічних засобів;

А. 2.5. Розробка схем та проектів землеустрою, у т.ч. схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель Громади; проекти землеустрою щодо зміни меж сіл та Громади у цілому; адміністративно-територіальних одиниць; проектів землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб; проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь тощо.

А. 2.6. Стимулювання концентрації земельних масивів, з метою створення оптимальної системи землекористування і раціонального управління земельними ресурсами;

Відповідальний за стратегічну ціль: начальник відділу земельних ресурсів та будівництва (запропоновано до створення)

Виконавці і співробітництво: сільська рада, виконавчий комітет сільської ради, старости, органи самоорганізації населення (у випадку створення), відділ земельних ресурсів та будівництва (запропоновано до створення).

Напрямок В. РОЗВИТОК ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ІНФРАСТРУКТУРИ

Напрямок містить комплекс цілей і заходів, спрямованих на реалізацію завдань реалізації цілі №2 «Територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток», що окреслено у постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року»

Розвиток Громади відповідно до її місії і стратегічного бачення неможливий без створення сприятливого середовища життя людей. Куцурубська громада приречена заробити репутацію комфортної для життя, а також для прийому і розміщення туристів. Необхідно ліквідувати всі джерела забруднення вод і земель. Жителі громади і її гості потребують надання підприємствами житлово-комунального господарства якісних і в повному обсязі житлово-комунальних послуг. Такі завдання вимагають реконструкції старої і створення нової інженерно-технічної інфраструктури. Практично все житлово-комунальне господарство Громади потребує технічного переоснащення та подальшого ефективного використання виробничого і трудового потенціалу для створення безпечних і якісних умов життя жителів і гостей Громади.

Характеристика конкурентних переваг та обмежень розвитку житлово-комунального господарства та інфраструктури

Переваги:

  • Природні ресурси, розташування біля лиману і моря:

  • Кліматичні умови Громади сприятливі для життя;

  • Курортний потенціал;

  • Унікальне місце для поєднання історичного, активного, спортивного, винного і зеленого туризму;

  • Вільні земельні ділянки в Громаді;

  • Нормальний екологічний стан території (чисте повітря);

  • Динамічно зростаючий малий бізнес

Проблеми та обмеження:

  • Відсутність Генерального плану;

  • Зруйнованість та відсутність каналізаційно-очисних споруд;

  • Відсутність достатніх джерел питної води;

  • Зношеність мереж водопостачання та водовідведення;

  • Відсутність полігону побутових відходів, забруднення Громади сміттям (стихійні звалища);

  • Мало інфраструктури для прийому і розміщення туристів, у т.ч. спортивних споруд, баз відпочинку з опаленням;

  • Обмеженість пляжних територій;

  • Відсутність малих готелів і будинків для зеленого туризму;

  • Недостатнє озеленення;

  • Низький рівень забезпеченості транспортною інфраструктурою.

СТРАТЕГІЧНІ І ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ НАПРЯМКУ В

 

СТРАТЕГІЧНА МЕТА В.1. СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ.

 

B.1.1. Забезпечення екологічно безпечної санітарної очистки території Громади і утилізації відходів. Система санітарної очистки Громади повинна оптимізувати процедуру ефективної утилізації твердих побутових відходів та їх перероблення, у т.ч. з використанням технологій біоенергетики.

 

B.1.2. Розробка і прийняття Правил благоустрою, які містять норми з комплексу робіт з інженерного захисту, розчищення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з санітарного очищення, що здійснюються на території Громади з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

 

B.1.3. Розроблення проектів відновлення місцевих водоймищ. Проекти мають передбачити реконструкцію греблів, яка б накопичувала і не скидала дощову і талу воду в море, а дозволяли б її використовувати для потреб Громади, а також для потреб рибоводства, у т.ч. у селах Іванівка, Солончаки, Острівка.

В.1.4. Розробка схеми екологічної мережі. Забезпечити створення системи управління і контролю стану з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території Громади, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання видів тваринного і рослинного світу. До складових структурних елементів екомережі Громади включаються: а) території та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення; б) землі водного фонду, водоохоронні зони; в) полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду; г) землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами; д) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму; е) інші природні території та об’єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об’єкти, що мають особливу природну цінність).

 

В.1.5. Створення системи екологічного виховання жителів Громади. Концепція екологічної культури на території Громади повинна передбачати: 1) розробку і впровадження програми екологічного виховання учнів загальноосвітніх шкіл; проведення конкурсів серед школярів з питань бережливого ставлення до природи; проведення експедицій екологічної спрямованості для учнівської молоді; проведення систематичних місцевих патріотичних природоохоронних акцій; 2) формування екологічної поведінки жителів приватного сектора; розробку програми екологічної освіти населення; впровадження системи стимулювання екологічної поведінки; 3) інформаційну і організаційну підтримку проведення регулярних волонтерських акцій і суботників з прибирання прилеглих до сіл територій і місць відпочинку ініціативними групами та організаціями; 4) створення і впровадження програм стимулювання розвитку об’єктів, що використовують поновлювані види енергії та альтернативну енергетику; 5) популяризація та залучення інвесторів для будівництва на території Громади будинків, побудованих за технологією «пасивний будинок», що мають мінімальний вплив на екосистему і максимальне використання альтернативних джерел енергії; 6) розробку і впровадження проектів екологічного характеру в Громаді – створення навчального екологічного центру або благоустрій одного із сіл зі створенням показового, екологічно чистого поселення.

Відповідальний за стратегічну ціль: начальник відділу благоустрою та ЖКГ (запропоновано до створення)

Виконавці і співробітництво: сільська рада, виконавчий комітет сільської ради, старости, органи самоорганізації населення (у випадку створення), відділ благоустрою та ЖКГ (запропоновано до створення); відділ земельних ресурсів та будівництва (запропоновано до створення), відділ освіти та культури (запропоновано до створення).

СТРАТЕГІЧНА МЕТА В. 2. РЕКОНСТРУКЦІЯ, РЕМОНТ І СТВОРЕННЯ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОЇ, ТРАНСПОРТНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ.

В.2.1. Реконструкція і будівництво доріг. Побудова дороги з твердим покриттям Острівка-Дмитрівка.

Взяти участь в розробці проекту та дольовій реконструкції дороги Очаків-Миколаїв через села громади Куцуруб-Іванівка-Дмитрівка-Парутине-Бузьке. Провести інвентаризацію доріг в населених пунктах на предмет зношеності з визначенням площі доріг, що підлягають відновленню. Створити місцеву кільцеву автобусну лінію в межах сіл Громади.

В.2.2. Реконструкція та будівництво об’єктів електропостачання та вуличного освітлення. Забезпечити реконструкцію вуличного освітлення сіл по шосе Очаків-Миколаїв, відновити вуличне освітлення в селах, будівництво додаткових трансформаторів, переведення вуличного освітлення на економічні технології.

В.2.3. Ремонт та реконструкція об’єктів охорони здоров’я. Створення Будинку для осіб похилого віку у с. Парутине. Відремонтувати інфраструктуру необхідну для забезпечення здоров’я жителів і гостей Громади через розвиток структур сімейної та первинної медицини.

В.2.4. Реконструкція системи водопостачання та водовідведення. Система _е облаштованість повинна передбачити реконструкцію водогонів в рамках Громади; чистку, діагностику та реконструкцію скважин; встановлення лічильників води тощо.

В.2.5. Розробка Програми капітального ремонту та реконструкції будівель, що знаходяться в комунальній власності Громади. Програма повинна включати принципи і черговість реконструкції (забудови) об’єктів, які знаходяться в комунальній власності. На першому етапі слід визначити об’єкти для першочергової реконструкції, передбачити реконструкцію фасадів будинків комунальної власності на центральних вулицях сіл громади, у т.ч. Будинів культури, стадіонів.

В.2.6. Ініціювання створення органів самоорганізації населення (сільських комітетів) Провести інформаційно-просвітницьку кампанію по створенню на території Громади громадських організацій, які візьмуть на себе відповідальність за розробку і здійснення програм планування та розвитку територій: вуличних комітетів, сільських комітетів.

Відповідальний за стратегічну ціль: начальник відділу благоустрою та ЖКГ (запропоновано до створення)

Виконавці і співробітництво: сільська рада, виконавчий комітет сільської ради, старости, органи самоорганізації населення (у випадку створення), відділ благоустрою та ЖКГ (запропоновано до створення); відділ освіти та культури (запропоновано до створення); відділ соціальної політики та охорони здоровя (запропоновано до створення).

Напрямок С. РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Напрямок містить комплекс цілей і заходів, спрямованих на реалізацію завдань реалізації цілі №1 «Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів», що окреслено у постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року»

Найбільша проблема економічного розвитку Громади полягає в поки ще слабких партнерських відносинах між місцевою владою і бізнесом. Для ефективної взаємодії між органами місцевого самоврядування Громади з бізнесом потрібна єдина політика всіх органів місцевої влади – сільської ради, виконавчого комітету сільської ради, інших виконавчих органів сільської ради, старост, органів самоорганізації населення. Підвищення престижу і ролі малого, середнього та великого підприємництва у вирішенні економічних і соціальних проблем сприятиме залученню населення до підприємницької діяльності. Реальну допомогу в цьому напрямку може надати підтримка місцевого виробника: виділення землі, торгових місць, підведення комунікацій, участь в проектах (програмах), надання допомоги в пошуку ринків збуту для місцевих виробників. Це буде сприяти диверсифікації економічної діяльності в Громаді, створенню нових супутніх підприємств.

Характеристика конкурентних переваг та обмежень розвитку підприємницької діяльності

Переваги:

  • Наявність великого транспортного підприємства – Очаківського порту;

  • Наявність підприємства енергетичного комплексу – вітрової електростанції;

  • Унікальне виноградарство і виноробні підприємства;

  • Розвинені сільгосппідприємства;

  • Туристичний центр;

  • Вільні земельні ділянки в Громаді;

  • Екологічно сприятливий стан території;

  • Активні підприємці – динамічно зростаючий малий бізнес;

  • Культурне розмаїття населення, культурні традиції;

  • Творчо обдаровані діти і талановиті педагоги.


 

Проблеми та обмеження:

    • Відсутність Генерального плану;

    • Недостатня інфраструктура для прийому і розміщення туристів;

    • Недостатній рівень забезпеченості транспортною інфраструктурою;

    • Низький рівень сервісу в усіх сферах;

    • Відсутність мотивації місцевих жителів працювати на підприємствах Громади;

    • Виїзд молоді на роботу в Очаків і Миколаїв.

 

СТРАТЕГІЧНІ І ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ НАПРЯМКУ С

 

СТРАТЕГІЧНА МЕТА С. 1. ПАРТНЕРСЬКІ ВІДНОСИНИ МІЖ ВЛАДОЮ І БІЗНЕСОМ.

C.1.1 Спрощення отримання дозволів на ведення бізнесу. Створити Центр надання адміністративних послуг з функціями реєстрації юридичних осіб. Забезпечити оснащення Центру, дотримання принципів державної регуляторної політики, створення системи прискореного оформлення документації, контролю виконання прийнятих рішень, простоту процедури, прозорість, рівні умови для всіх з надання землі та приміщень для бізнесу.

 

C.1.2 Створення інформаційного центру сприяння бізнесу. Система підтримки підприємництва громадськими організаціями підприємців повинна забезпечити: надання інформаційної, методичної, консультаційної та іншої допомоги суб’єктам малого бізнесу, зокрема, підготовку звітів, розробку бізнес-планів, психологічну підготовку представників бізнесу і населення Громади до зміни структури місцевої економіки; проведення семінарів, «круглих столів», засідань з питань розвитку підприємництва з метою публічного обговорення проблемних питань у сфері підприємництва; встановлення конструктивного діалогу між органами місцевого самоврядування та суб’єктами підприємництва, об’єднання інтересів громадських організацій підприємців і територіальної громади, усунення правових, економічних бар’єрів і перешкод для розвитку підприємництва.

C.1.3 Створення системи підтримки місцевих виробників. Розробити процедури надання допомоги в пошуку ринків збуту для місцевих виробників. Забезпечити виділення торгових місць, землі, підведення комунікацій, участь на правах концесії. Стимулювати розвиток сфери (поліпшення якості) послуг (ремонт технологічного обладнання, побутових приладів, сервіс, ціни і т.ін.), з використанням нових технологій.

C.1.4 Впровадження системи електронного урядування. Провести повну інформатизацію органів місцевого самоврядування, і забезпечити створення єдиного інформаційного простору (електронна громада): поетапне введення електронного документообігу та електронного цифрового підпису; впровадження інтерактивності – можливості звернутися до органів місцевого самоврядування в електронному вигляді і отримати відповідь; створення «універсаму адміністративних послуг» за технологією «єдиного вікна» у вигляді Центру надання адміністративних послуг.

C.1.5 Стимулювання реєстрації великих суб’єктів господарювання на території Громади через надання безкоштовно приміщень, податкові інструменти тощо.

Відповідальний за стратегічну ціль: Відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення)

Виконавці і співробітництво: сільська рада, виконавчий комітет сільської ради, старости, органи самоорганізації населення (у випадку створення), Відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення), Громадський центр сприяння бізнесу та залічення інвестицій.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА С. 2. СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

С. 2.1 Створення місцевої структури для залучення інвестицій та економічного розвитку. Структура (підрозділ, ресурсний центр, агентство розвитку Громади) повинна діяти згідно принципів програмно-проектної діяльності в реалізації стратегічної Місії Громади. Функції структури: пошук, аналіз і експертиза програм і проектів розвитку, розробка інвестиційних продуктів і їх просування на ринку інвестицій, створення і впровадження системи сприяння інвесторам в Громаді в проходженні дозвільних процедур і процесах інвестування. Фахівці із залучення інвестицій повинні організувати системне залучення стратегічних інвестицій в Громаду, впроваджувати принципи програмно-проектної діяльності, забезпечити формування лояльної місцевої нормативної бази (регламент залучення інвестицій, «дорожня» карта інвестора), встановити системні контакти з національними та обласними органами з питань залучення інвестицій.

C. 2.2 Створення комплексної програми підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Система повинна передбачити: підвищення кваліфікації кадрів усіх форм і напрямків діяльності, затребуваних системою господарювання Громади; підготовку і сертифікацію фахівців; формування прогнозованої кадрової політики Громади, яка дозволила б планувати процес відбору, підготовки та перепідготовки кадрів усіх рівнів в системі господарювання території; створення автоматизованої системи мережевого навчання; використання системи безперервного навчання.

С.2.3. Запровадження системного цільового маркетингу інвестиційних можливостей і планів Громади. Система цільового маркетингу повинна передбачати: а) розробку місцевих рекламних матеріалів для залучення інвестицій (презентаційних матеріалів щодо інвестиційних проектів, інвестиційних буклетів, банерів); б) ефективне розміщення в Інтернеті багатомовних презентацій території, орієнтованих на зовнішнього інвестора; в) підготовку інвестиційних інформаційних пакетів для різних цільових аудиторій інвесторів; г) створення Рєестру інвестиційних проектів.

Відповідальний за стратегічну ціль: Відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення)

Виконавці і співробітництво: сільська рада, виконавчий комітет сільської ради, старости, органи самоорганізації населення (у випадку створення), Відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення), Громадський центр сприяння бізнесу та залічення інвестицій.

 

Напрямок (галузь економіки) D. РОЗВИТОК ТУРИЗМУ

Напрямок містить комплекс цілей і заходів, спрямованих на реалізацію завдань реалізації цілі №1 «Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів», що окреслено у постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року»

Територія Громади володіє унікальними можливостями і великим потенціалом для прийому і розміщення різних цільових груп туристів (історичний туризм, зелений і сільський туризм, спортивний туризм, морський і річковий туризм). Тому, першочерговим завданням усіх учасників місцевих економічних відносин є створення умов для стабільного функціонування туристичного комплексу, формування позитивного іміджу Громади, як туристичної дестинації. Потрібно спрямувати зусилля всіх зацікавлених сторін на створення нових конкурентоспроможних туристичних продуктів, що сприяють розвитку Громади на основі інноваційних ідей. В першу чергу, доцільно сформувати екскурсійні маршрути, які зміцнюють і доповнюють брендо-утворюючий елемент Громади, а саме – Заповідник Ольвія. Необхідно займатися постійним розвитком нових стратегічних напрямків туризму, і системною подачею їх сукупності. При цьому важливо забезпечити легалізацію туристичної діяльності. Необхідно організувати постійні дослідження величини потоків туристів.

Фактично на території Громади вже діє основа для туристичного кластера туристичних підприємств, які спільно намагаються вирішувати проблеми туристичної галузі. Для підвищення ефективності такої діяльності потрібна формалізація (створення або інституалізація існуючого) кластера, у вигляді громадської організації, наприклад, Асоціації туризму Громади. Такий орган, безумовно, зміг би сконцентрувати спільні ресурси для розвитку рекреаційної і туристичної привабливості Громади. Потужним інструментом туристичного кластера повинна стати загальна система менеджменту і маркетингу туристичних ресурсів і продуктів Громади.


 


 

Характеристика конкурентних переваг та обмежень розвитку туризму

Переваги:

  • Природні ресурси, розташування біля моря і лиману;

  • Кліматичні умови Громади сприятливі для відпочинку;

  • Велика кількість сонячних днів;

  • Пам’ятник історичної спадщини державного значення – Ольвія;

  • Близькість популярних туристичних напрямків – ландшафтного парку «Тендрівська коса», де є єдиний у Європі табун диких коней – чорних мустангів; Кінбурнської коси з унікальною флорою і фауною; острова Березань з античним городищем;

  • Близькість районного центру – м. Очаків, відносна близькість Одеси, Миколаєва, Коблево;

  • Унікальне виноградарство і виноробство;

  • Унікальне місце для поєднання історичного, активного, спортивного, винного і зеленого туризму;

  • Вільні земельні ділянки в Громаді;

  • Екологічно нормальний стан території (чисте повітря);

  • Динамічно зростаючий малий бізнес;

  • Культурне розмаїття багатонаціонального населення.

Проблеми та обмеження:

  • Відсутність Генерального плану;

  • Нерозвиненість каналізаційно-очисних споруд;

  • Відсутність достатніх джерел питної води;

  • Відсутність полігону побутових відходів, загальне забруднення Громади сміттям;

  • Відсутність готелів і будинків для прийому зелених туристів;

  • Недостатня інфраструктура громадського харчування;

  • Браку пляжів, обмеженість пляжних територій;

  • Недостатнє озеленення;

  • Низький рівень забезпеченості транспортною інфраструктурою

  • Низький рівень сервісу в усіх сферах.


 

СТРАТЕГІЧНІ І ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ НАПРЯМКУ D.

 


 


 

СТРАТЕГІЧНА МЕТА D. 1. ТУРИСТИЧНИЙ ТА КУРОРТНИЙ ПРОДУКТ

D.1.1. Формалізація туристичного кластеру. Необхідно зареєструвати туристичний кластер у вигляді громадської організації (наприклад – Асоціації туризму Громади), яка могла би виступани учасником державних та регіональних програм розвитку туризму, суб’єктом грантової діяльності.

 

D.1.2. Розроблення нових туристичних продуктів. Для використання ресурсів Громади необхідно розробити нові туристичні продукти, із застосуванням стратегії _е облаш насиченості на рівні Громади, зокрема, спортивний туризм (конференції, спортивні турніри з історичної реконструкції, змагання з туризму) використовуючи відомі в світі місцеві бренди: історичний комплекс «Заповідник Ольвія», Аджигольську косу, о. Березань, Тендерівську і Кінбурзьку коси. Використовувати різні види туризму: археологічний туризм (використання потенціалу Ольвії і о.Березань) з проведенням археологічних розкопок; навчальний туризм; винний туризм, гастрономічний Етнотур; оздоровчий туризм з використанням природних особливостей Громади, технологічний туризм – екскурсії на вітрову електростанцію, Очаківський порт, екстремального туризму (дельтапланеризм) і т.ін.

D.1.3. Сприяння створенню інфраструктури туризму. Визначити потенційну ємність попиту на різні _е облаштова і місця розміщення туристів, забезпечити обладнання кемпінгу і стоянки для автотуристів. Побудувати причали в с. Парутине та Солончаки.

D.1.4. Забезпечення системного планування та проведення культурно-масових заходів. Розробити і розмістити в мережі Інтернет щорічний «Подієвий календар», що включає в себе детальний план (програму на місяць, сезон) проведення масових заходів на території Громади, таких як, День Ольвії, Історична реконструкція античних свят, День Бахуса, відкриття курортного сезону тощо; проведення театралізованих видовищних заходів із залученням відповідних колективів України та ближнього зарубіжжя (костюмований парад воїнів, які проживали або захоплювали Ольвію в різні періоди); проведення концертів із залученням «зірок» естради; проведення тематичних конференцій; фестивальні заходи (ресурс Ольвії).

D.1.5. Оптимізація виробництва сувенірної продукції. Стимулювати збільшення виготовлення та продажу сувенірної продукції з місцевих матеріалів і з місцевою символікою – Ольвія, Березань, Лиман, вітрова електростанція. Частину виноробної продукції місцевих товаровиробників випускати в ємностях сувенірного вигляду, з використанням символіки Громади.

D.1.6. Створення сприятливих умов для розвитку продуктів екологічного, зеленого та сільського туризму. Організувати дослідження рівня навантаження на рекреаційні зони. Розробити методику підрахунку неорганізованих відпочиваючих і класифікації їх за типами. Створити умови для реєстрації приїжджих туристів як ресурсу в поповненні бюджету. Розробити екскурсійні маршрути, екологічні стежки та схеми наметових таборів. Сприяти створенню, розвитку і контролю якості продуктів і маршрутів зеленого та сільського туризму. Розробити програми «Сільський зелений туризм на території Громади». Передбачити в програмах: створення сільських садиб, що надають послуги сільського туризму, овочівництва (екологічно чистої продукції); створення етноресторану з національною українською кухнею; пішохідні туристичні стежки, степові маршрути на возах, водні маршрути на _е обл уздовж узбережжя. Створити центр з розвитку сільського зеленого туризму на базі Будинку культури с. Куцуруб.

D.1.7. Побудова туристичної стежки вздовж узбережжя. Виконати першочергові роботи згідно «Програми підтримки та розвитку прибережної зони Громади», зокрема, провести будівництво прогулянкової стежки для велосипедистів і пішоходів вздовж узбережжя від м.Очаків до с. Парутине і далі

D.1.8. Очищення прибережної смуги, створення пляжних зон. Спільно з представниками громадськості (організаціями та ініціативними групами), бізнесу, із залученням юристів із земельних відносин, розробити, затвердити та впровадити «Програму підтримки і розвитку прибережної зони Громади», яка повинна передбачати заходи щодо а) підтримання доступу до узбережжя, б) підтриманню належного санітарного стану, в) розвитку пляжів.

 

D.1.9. Створення зелених зон для масового відпочинку. З метою диверсифікації об’єктів відпочинку туристів, забезпечення туристів і населення комфортними місцями відпочинку створити зелені зони вздовж узбережжя. Забезпечити зелені території відповідною інфраструктурою. Відновити догляд за зеленими насадженнями Громади. На невеликих ділянках на території сіл Громади, використання яких в інших цілях неможливе, створити, із залученням відповідних фахівців з ландшафтного дизайну та місцевих дизайнерів (архітекторів), квіткові клумби. Провести конкурс з метою визначення кращого проекту.

D.1.10. Забезпечити надання селам Солончаки, Дмитрівка статусу курортних територій. Забезпечити розробку необхідної документації та обґрунтування необхідності прийняття окремих нормативних актів, які забезпечать пільги і преференції для сіл Куцуруб, Дмітривка, Парутине як населених пунктів зі статусом курорту регіонального значення, а так само провести відповідну роботу з лобіювання прийняття цих нормативних актів. Дослідити лікувальні властивості грязєвих ресурсів на території Громади.

D.1.11. Розробити програми розвитку мережі об’єктів відпочиваючих. Забезпечити створення міні-готелів, сільських садиб для зеленого туризму, майданчиків для кемпінгу з використанням законодавчих важелів і економічних стимулів. Вирішити питання щодо власників та умов використання баз для відпочиваючих вдовж узбережжя.

D.1.12. Реставрація і консервація пам’яток історії, розташованих на території Громади. Для підвищення туристичної привабливості Громади створити нові туристичні об’єкти, в т.ч. традиційне сільське житло, вітряний млин і т. _е .

D.1.13. Створення і відновлення скульптурних ансамблів в громадських місцях на території Громади. Для підвищення туристичної привабливості Громади, культурного і морального розвитку жителів сіл, особливо підростаючого покоління, створити і відновити архітектурні форми, які мають естетичне значення. Розробити проекти та встановити пов’язані з історією Громади тематичні скульптури, скульптурні ансамблі, пам’ятники і пам’ятні дошки видатним особистостям або знаменним подіям в різних частинах Громади.

D.1.14. Облаштування в’їздів на територію Громади з використанням її офіційного бренду. Для підвищення туристичної привабливості Громади розробити проекти і встановити скульптурні ансамблі на в’їздах в Громаду, що мають естетичне значення, пов’язані з історією Громади з використанням її офіційного бренду (запропоновано розробити).

Відповідальний за стратегічну ціль: Відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення)

Виконавці і співробітництво: сільська рада, виконавчий комітет сільської ради, старости, органи самоорганізації населення (у випадку створення), відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення), відділ благоустрою та ЖКГ (запропоновано до створення); Громадський центр сприяння бізнесу та залічення інвестицій (у випадку створення), Асоціація туризму Громади (у випадку створення).

СТРАТЕГІЧНА МЕТА D. 3. МЕНЕДЖМЕНТ І МАРКЕТИНГ КУРОРТНО-ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ ТА ПРОДУКТІВ ГРОМАДИ.

D.3.1 Розробити офіційний бренд Громади. Для систематизації процесу створення іміджу Громади, група експертів в сфері брендингу узагальнює текстові, візуальні, звукові та інші складові бренду Громади, розробляє варіанти слоганів (гасел) впізнаваності громади (наприклад: «Вчора Ольвійський поліс – сьогодні Куцурубська громада», «Куцуруб – центр зеленого туризму».

D.3.2 Розробити маркетингову стратегію просування туристичних та санаторних ресурсів Громади. Необхідно розробити маркетингову стратегію просування Громади, провести маркетингові дослідження і заходи з розвитку сільського та зеленого туризму.

D.3.3 Створення інформаційних та рекламних продуктів. Для просування позитивної інформації про Громаду розробити на туристичні ринки реєстр (каталог) об’єктів туризму в Громаді і прилеглих територіях та туристичних маршрутів. Підготувати комплект інформаційних і рекламних матеріалів: карти Громади з усіма об’єктами на декількох мовах, інформацію про багатовікову історію сіл Громади; зняти фільми на теми: «Від греків до наших днів», «Стародавня Ольвія сьогодні».

D.3.4 Просування туристичного продукту Громади на зовнішній і внутрішній ринки. Створити єдиний інформаційно-комунікаційний простір в сфері курортно-туристичної діяльності: інтерактивний Web-портал на декількох мовах (українській, російській, англійській); бази даних про послуги, що надаються в сфері туристичного, курортного, готельного бізнесу, в т.ч. приватного сектора і додаткових послуг; каталог інтерактивних послуг; форум (web-додатки) на web-порталі; забезпечити проведення комплексної рекламної компанії в мережі Інтернет. Оновлювати та просувати інформацію про наявні та такі, що тільки-но створюються туристичні продукти Громади.

D.3.5 Створити інформаційно-туристичний Центр в Громаді. Необхідно ініціювати створення інформаційно-туристичного Центру, здійснити виділення місця для розміщення зручного для відвідувачів, створити базу даних (інформаційний реєстр) про послуги, які надаються на території Громади для туристів.

Відповідальний за стратегічну ціль: Відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення)

Виконавці і співробітництво: сільська рада, виконавчий комітет сільської ради, старости, органи самоорганізації населення (у випадку створення), відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення), Асоціація туризму Громади (у випадку створення).

Напрямок (галузь економіки) E. РОЗВИТОК АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Напрямок містить комплекс цілей і заходів, спрямованих на реалізацію завдань реалізації цілі №1 «Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів», що окреслено у постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року»

Основне завдання розвитку агропромислового комплексу полягає в підвищенні продуктивності аграрних підприємств при збереженні високої якості продукції для забезпечення її конкурентоспроможності. Досягти цього можна шляхом освоєння нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції, що сприяє скороченню споживання енергоресурсів з одночасним збільшенням обсягів виробництва продукції і вимагає реконструкції наявних виробничих потужностей. Стабілізація роботи сучасних переробних підприємств можлива також у результаті освоєння нових технологічних процесів і збільшення номенклатури продукції. Полегшити технічне переозброєння підприємств, впровадження енергозберігаючого обладнання, техніки і технологій може інтеграція підприємств агропромислового комплексу, наприклад, на основі кластерної моделі.

Характеристика переваг та обмежень розвитку агропромислового комплексу

Переваги:

  • Природні ресурси і кліматичні умови Громади;

  • Велика кількість сонячних днів;

  • Курортний потенціал, туристи – споживачі продукції;

  • Унікальне місце для поєднання активного, винного і зеленого туризму;

  • Унікальне виноградарство (унікальні сорти);

  • Унікальне виноробство;

  • Вільні земельні ділянки в Громаді;

  • Вільні території для розвитку підприємств з переробки сільгосппродукції;

  • Екологічно нормальний стан території;

  • Динамічно зростаючий малий бізнес;

  • Великі культурні традиції вирощування і переробки сільгосппродукції

  • Наявність великих _е облаштованість___х підприємств в поєднанні з малими і середніми фермерськими господарствами

Проблеми та обмеження:

  • Відсутність достатніх джерел пресної води, відсутність водосховищ;

  • Відсутність полігону побутових відходів, загальне забруднення Громади сміттям;

  • Захвати родючих земель;

  • Низький рівень забезпеченості транспортною інфраструктурою;

  • Відсутність мотивації місцевих жителів працювати на підприємствах Громади.


 

СТРАТЕГІЧНІ І ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ НАПРЯМКУ Е.


 

 

СТРАТЕГІЧНА МЕТА Е. 1. ІНТЕГРАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ.

E.1.1 Сприяти формуванню кластера підприємств виноробства і виноградарства. Для розвитку історично сформованого виноробства і відродження значущості Громади, як центру виноробства і виноградарства, заснованого на історичних традиціях і цінностях Громади, створити спільний для Громади «Центр справжнього вина». Орієнтувати аграрно-промислові підприємства на виробництво і переробку виноматеріалів в готову продукцію під місцевими торговими марками.

E.1.2 Організувати цільовий маркетинг і брендинг виноробної продукції. Створити _е обла (гасло) для подання місцевих вин на тему «Класичні вина Куцурубщини – кращі в Україні», «Вина з Ольвії». Удосконалити маркетинг виноробної продукції (наприклад, сувенірна форма пляшки, акції, відкриття фірмового магазину).

E.1.3. Сприяти розвитку товарного м’ясо-молочного виробництва та переробці.

E.1.4 Створити систему інформаційної та юридичної підтримки сільськогосподарського виробництва. Створити Центр інформаційної та юридичної підтримки сільськогосподарського виробництва, у виконавчих органах сільської ради створити підрозділ (або ввести штатну одиницю) агропромислового комплексу. Організувати обмін досвідом з іншими країнами (поїздки на заводи і сільгосппідприємства).

E.1.5 Сприяти створенню сільськогосподарських виробництв і обслуговуючих кооперативів. Для сприяння розвитку фермерства, організувати проведення навчальних тренінгів зі створення кооперативів сільгоспвиробників, які здійснюють зберігання, первинну переробку і збут сільськогосподарської продукції; надати допомогу сільгоспвиробникам в пошуку компетентних розробників і засобів для створення конкурентоспроможних інвестиційних проектів (бізнес-планів), які б передбачали – будівництво, модернізацію, закупівлю високотехнологічного обладнання, сертифікацію продукції, виготовлення фірмової упаковки, створення торгової марки та інші заходи з урахуванням екологічних вимог цієї стратегії розвитку Громади.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА Е. 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ І ОСВОЄННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ.

E.2.1. Ініціювати системне вивчення ринку, моніторинг ринків, створення служби сільськогосподарського маркетингу. Ініціювати моніторинг аграрного ринку. Створити службу аграрного маркетингу продукції місцевих виробників у вигляді постійно діючої експертної групи з вивчення ринку, моніторингу аграрного ринку, в тому числі ринків сусідніх областей з метою пошуку партнерів, нових ринків, що динамічно розвиваються, місцевих аграрних підприємств.

E.2.2. Сприяти впровадженню в рослинництві технологій, що зберігають природну родючість ґрунтів. Забезпечити: 1) проведення аналізу стану ґрунтів і земель сільськогосподарського призначення Громади; 2) складання агрохімічних паспортів; 3) проведення аналізу ефективності використання родючих земель, підготовку регуляторного документа, який визначає стандарти використання природних ресурсів Громади для залучення інвестицій в сільське господарство Громади; 4) застосування в рослинництві технологій, що зберігають природну родючість ґрунтів Громади – зберігають природний шар, що перешкоджає процесам ерозії ґрунту (органічне землеробство).

E.2.3. Сприяти розширенню площ під крапельним зрошенням. Надати допомогу власникам виноградників та садів в пошуку оптимальних фінансових і технологічних рішень для впровадження і розвитку меліоративних систем малого крапельного зрошення – економічно доцільних для інтенсивного садівництва та виноградарства в умовах степового рельєфу. Сприяти будівництву та використанню систем краплинного зрошення.

E.2.4. Сприяти розвитку виноградарства, садівництва і вирощування нових культур. Надати допомогу власникам ділянок садівництва і виноградарства в пошуку компетентних розробників і фінансування створення інвестиційних проектів оновлення садів і виноградників (збільшення врожайності винограду), які б передбачали – використання унікальних природних умов, нових сортів винограду, збільшення площі виноградників, розкорчування, закупівлю посадкового матеріалу, закупівлю прогресивної техніки, установку шпалер на виноградниках, придбання засобів захисту рослин від шкідників і хвороб; посадку, проведення закладки цінних сортів винограду, усунення рідкої посадковості на виноградниках, догляд, збереження врожаю, інші заходи, з урахуванням екологічних вимог цієї Стратегії розвитку Громади. Сприяти створенню інвестиційних проектів по вирощуванню нових культур.

Відповідальний за стратегічну ціль: Відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення)

Виконавці і співробітництво: сільська рада, виконавчий комітет сільської ради, старости, органи самоорганізації населення (у випадку створення), відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення).


 

 

Напрямок (галузь економіки) F. РОЗВИТОК ПОРТОВОГО ТА МОРЕГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

Напрямок містить комплекс цілей і заходів, спрямованих на реалізацію завдань реалізації цілі №1 «Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів», що окреслено у постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року»

Морські порти та море господарський комплекс – ефективна, технологічна та конкурентоспроможна галузь, що забезпечує максимально ефективне обслуговування експорту, є основою для росту імпорту та _е облаш залучення транзиту, пропонуючи послуги високої якості з оптимальними тарифами. Портове господарство рушійна сила розвитку національної економіки, що створює додану вартість і додаткові доходи для Громади, стимулюючи залучення приватних інвестицій. Очаківський морський торговий порт виконує функції гирлового порту, обслуговує регіональні вантажопотокі Чорноморсько і Середземноморського басейнів.

Характеристика переваг та обмежень розвитку портового та море господарського комплексу

Переваги:

  • Вільні території для розвитку підприємств портового та море господарського комплексу;

  • високий експортний потенціал вантажів продукції сільського господарства, у першу чергу зернових;

  • потенціал для збільшення потужності з перевалки вантажів;

  • вигідне географічне розташування на зтиці Дніпро_бугського ліману та Чорного моря;

  • професіоналізм та висока здатність до навчання спеціалістів;

  • приватна форма власності порту.

Проблеми та обмеження:

  • Відсутність залізниці та обмеженість шосейних доріг;

  • Низькоефективна, тривала процедура оформлення вантажів контролюючими органами;

  • Відсутність чіткої спеціалізації Очаківського порут за видами вантажів, що призводить до неефективної їх перевалки;

  • Значний знос машин та обладнання;

  • Наявні глибини не дозволяють повноцінно обслуговувати великі судна повним завантаженням біля причалу;

  • Низький рівень інтермодальності та логістики, не розвинута транспортна інфраструктура в портах та на під’їзних шляхах;

  • Зростання конкуренції з боку інших портів Південно-Західного узбережжя Чорного поря в умовах падіння товаропотоків;

  • Зменшення попиту на продукцію українського експорту на світових ринках.

СТРАТЕГІЧНІ І ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ НАПРЯМКУ F.

 

СТРАТЕГІЧНА МЕТА F. 1. РОЗВИТОК ОЧАКІВСЬКОГО МОРСЬКОГО ПОРТУ

F.1.1 Сприяти будівництву залізничної дороги до порту

F.1.2 Сприяти будівництву контейнерного терміналу

F.1.3 Сприяти проведенню днопоглиблювальних робіт

F.1.4 Сприяти проведенню намивних робіт

F.1.4 Сприяти модернізації гідротехнічних об’єктів

Відповідальний за стратегічну ціль: Відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення)

Виконавці і співробітництво: сільська рада, виконавчий комітет сільської ради, старости, органи самоорганізації населення (у випадку створення),

відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення), відділ земельних ресурсів та будівництва (запропоновано до створення).

СТРАТЕГІЧНА МЕТА F. 2. ІНТЕГРАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ МОРЕГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ.

F.2.1 Будівництво причалу для річкових суден у с. Парутине та Солорнчаки.

F.2.2 Участь в організації прибережній пасажирській лінії Одеса-Скадовск із заходом в порт Очаків.

F.2.3. Сприяння організації логістичних та транспортних компаній.

Відповідальний за стратегічну ціль: Відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення)

Виконавці і співробітництво: сільська рада, виконавчий комітет сільської ради, старости, органи самоорганізації населення (у випадку створення), відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення), відділ земельних ресурсів та будівництва (запропоновано до створення).


 

 

4.7. Напрямок (галузь економіки) G. РОЗВИТОК ЗЕЛЕНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

Напрямок містить комплекс цілей і заходів, спрямованих на реалізацію завдань реалізації цілі №1 «Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів», що окреслено у постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року»

Використання відновлюваних джерел енергії є одним із найбільш важливих напрямів енергетичної політики України, спрямованої на заощадження традиційних паливно-енергетичних ресурсів та поліпшення стану оточуючого природного середовища. Стратегією України на період до 2030 року визначено, що освоєння відновлюваних джерел енергії є важливим фактором підвищення рівня енергетичної безпеки та зниження антропогенного впливу енергетики на навколишнє природне середовище. На території громади створена вітрова електростанція в с. Дмітрівка. На території Миколаївської області побудовані 3 сонячні електростанції.

Характеристика переваг та обмежень розвитку зеленої електроенергетики

Переваги:

  • Вільні території для розвитку підприємств енергетичного комплексу;

  • Розташування на території громади Очаківської вітряної смуги;

  • Велика кількість біомаси на території Громади;

  • Територія Громади належить до найбільш сонячних в Україні;

Проблеми та обмеження:

  • Значні первинні інвестиції на будівництво потужностей із альтернативної енергетики;

  • Мінливість державної політики щодо «зеленого тарифу»;

  • Недостатньо розвинений внутрішній ринок споживання енергії виробленої з альтернативних джерел (пелет, біогазу).

СТРАТЕГІЧНІ І ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ НАПРЯМКУ G.

 

СТРАТЕГІЧНА МЕТА G. 1. РОЗВИТОК ВІТРЯНОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ

G.1.1 Сприяти функціонуванню вітряної електростанції в с. Дмитрівка із дотриманням екологічних вимог

G.1.2 Вирішення питання щодо компенсації за шумове забруднення мешканцям сіл Дмитрівка, Солончаки, у тому числі за рахунок зменшення тарифу на електроенергію

СТРАТЕГІЧНА МЕТА G. 2. РОЗВИТОК СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ

G.2.1 Сприяти проектуванню та будівництву на території громади сонячної електростанції

СТРАТЕГІЧНА МЕТА G. 3. РОЗВИТОК БІОЕНЕРГЕТИКИ

G.3.1 Сприяти будівництву потужностей з вироблення з відходів сільського господарства джерел біологічної енергії

G.3.2 Переведення комунальних установ на опалення палетами

G.3.3 Сприяння переведенню опалення будівель сільгосппризначення на біогаз

G.3.4 Сприяння створенню енергетичних кооперативів та Популяризація серед жителів Громади культури використання альтернативних джерел енергії

Відповідальний за стратегічну ціль: Відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення)

Виконавці і співробітництво: сільська рада, виконавчий комітет сільської ради, старости, органи самоорганізації населення (у випадку створення), відділ економічного розвитку та фінансів (запропоновано до створення), відділ земельних ресурсів та будівництва (запропоновано до створення).

 

6. ЙМОВІРНІ СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ КУЦУРУБСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ


 

Сценарії розвитку подій – один із методів прогнозування, окремий розділ стратегічного управління, що займає проміжну позицію між: експертними методами оцінки та методами математичного моделювання.

При розробці сценарію розвитку подій розглядають три основних варіанти:

а) песимістичний (характеризується великою кількістю зовнішніх загроз і внутрішніх проблем, які у сукупності значно погіршують поточну ситуацію, незважаючи на вжиті заходи;

б) трендовий (зовнішні можливості і загрози, що виникають – взаємокомпенсуються);

в) оптимістичний, що демонструє позитивну динаміку, яка спостерігається «з середини системи» через вдалий збіг обставин.

Аналіз соціально–економічного стану Куцурубської громади, відображений у Профілі Громади, який викладений у Додатку 1, загалом демонструє наявність ряду соціально-економічних проблем. І, якщо не здійснювати жодних кроків, направлених на вирішення даних проблем, ситуація «самопливом» дійде до депресивної.

Зважаючи на вищенаведене, підстав для розгляду оптимістичного сценарію, за яким без значних зусиль зі сторони органів місцевого самоврядувння, відбудуться швидкі зміни на краще – взагалі немає.

Таким чином, у першу чергу доцільно зупинитись на «трендовому» сценарії, який, в свою чергу, має варіанти:

  • Інерційний (коли намагається зберегти «status quo» і всі процеси йдуть практично самопливом при незначному організаційному впливі органів місцевого самоврядувння, що забезпечує лише утримання ситуації без різких провалів);

  • Мобілізаційний (який розраховує в основному на зовнішні ресурси, які «прийдуть» без глибинних змін «з середини системи»);

  • Модернізаційний (коли відбуваються глибокі реформи, «внутрішні» ресурси активізують власний ріст системи і сприяють залученню нових більш значних ресурсів ззовні).

1. «Інерційний» сценарій: прагнення збереження «status quo»

Цей сценарій передбачає використання наявного потенціалу території, яка розглядається на даний момент із врахуванням незначного росту. Під наявним потенціалом мається на увазі: туристичний, транспортно-логістичний, аграрно-харчо-переробний, промисловий, природний та людських ресурсів. Стан його розвитку можливо проаналізувати, базуючись на наявних статистичних даних, які зазначені в Профілі. Розрахувати параметри такого сценарію можливо шляхом «продовження кривих» на існуючих графіках, зберігаючи наявні закономірності. При цьому структура виробництва, як і рівень конкурентоспроможності території, не зазнають суттєвих змін.

Однак, сьогодні багато параметрів, що характеризують соціально-економічний розвиток Куцурубської громади мають негативний тренд в довгостроковій перспективі, отже у цьому випадку збереження «статусу кво» дозволить лише дещо сповільнити деструктивні і дегенеративні процеси. З точки зору публічного менеджменту, управлінські дії при такій моделі спрямовані на скоріше усунення кризових ситуацій і конфліктів, що перманентно виникають, а також тих проблем, які мають свою давню історію і виникають час від часу.

В цьому випадку саме соціальні проблеми внаслідок повільного розвитку економіки будуть загострюватись найбільше, оскільки економіка без швидкого зростання не здатна забезпечити зростаючі потреби соціальної сфери та наслідки негативної демографічної ситуації. Аналогічні проблеми загострюватимуться в інфраструктурній сфері. Адже нормальний розвиток можливий не лише тоді, коли створюються нові об’єкти, а й у випадку, коли можна забезпечити планову експлуатацію (з належними регулярними амортизаційними вкладеннями) тих об’єктів, що вже функціонують.

Треба розуміти, що негативні навіть у довгостроковій перспективі процеси в соціальній сфері та стані інфраструктури будуть «відлякуючими факторами» для інвесторів, особливо тих, які орієнтуються на капіталомісткі, а отже тривалі проекти, адже «провали» в інфраструктурі для бізнесу несуть для інвесторів можливі втрати у обсягах виробництва, потенційне зменшення планових прибутків, а іноді і навіть можливе банкрутство. Це можливо, коли відбувається старіння інфраструктури, що може призвести до ймовірних аварій техногенного характеру та необхідності витрачати значно більші ресурси для їх усунення. У більшості випадків ці техногенні аварії виникають саме в селітебних зонах, тобто в містах, де мережі є найбільш зношені і через концентрацію трудових ресурсів можливі негативні зміни будуть найбільш чутливі. У цьому випадку, проблема зачепить найбільше людей і її вирішення вимагатиме значно більших ресурсів. Таким чином, саме житлово-комунальне господарство та шляхова мережа потребують постійної уваги і ресурсів на підтримання у безпечному і функціональному стані.

Таким чином, кількість системних проблем і ризиків буде збільшуватись в часовому діапазоні з тенденцією до критичних величин у довгостроковому періоді. Цей сценарій показує, що просте управління, направлене на реагування на великі проблеми, які раптово загострились, (хоч і були загалом прогнозовані раніше) задовольняє лише менеджерів, які прийшли на посади на короткий строк і сподіваються, що за час іх «правління» критичні події не відбудуться.

Збільшення кількості внутрішніх проблем території за умови відсутності належних внутрішніх ресурсів для їх залагодження призводить до необхідності отримати додатковий ресурс «від вищого рівня». Для Куцурубської сельської громади – це Очаківський район та Миколаївська область. Даний підхід може лише посилити рівень політичних напружень за віссю «регіон-район-громада» і необов’язково принесе фінансові ресурси. Але, навіть наявність прийнятих на державному рівні програм, які не забезпечили надходження відповідних фінансових і організаційних ресурсів, без максимальної активізації внутрішніх ресурсів території базового рівня – не принесуть суттєвих змін на краще.

«Інерційний сценарій», заснований на екстенсивній моделі, неодмінно призведе до погіршення екологічної ситуації, оскільки рівень антропогенного впливу на довкілля лише посилюватиметься, а кількість фінансових ресурсів майже не зростатиме. У випадку «форс-мажорних» подій, які можуть виникнути у зв’язку зі старінням інфраструктури, фінансові ресурси, навпаки, зменшуватимуться через необхідність використання все більших ресурсів на «латання дірок». Виробництво, характерне для другого та третього економічних укладів, яке базується переважно на застарілих та низькотехнологічних засобах виробництва, не зможе без значних інвестиційних вкладень досягти нових рівнів ефективності і конкурентоспроможності.

Екстенсивний розвиток, внаслідок якого погіршуватиметься стан екології, наприклад, через руйнування інфраструктури, може призвести високоймовірно також і до зниження якості сільгосппродукції. Тому саме для цієї галузі відсутність позитивних змін на краще в Громаді може бути навіть більш болючим, ніж для промисловості.

Цей сценарій буде, загалом, негативно впливати і на туристичний потенціал території, оскільки поступове, нехай і повільне незначне погіршення стану житлово-комунальної інфраструктури призведе до того, що туристи переорієнтуються на інші маршрути. Це у свою чергу негативно вплине на ряд суміжних бізнесів.

Таким чином, інерційний сценарій є сценарієм занепаду в довгостроковій перспективі, хоча і з формальними ознаками стабілізації у короткостроковій і стагнації в середньостроковій перспективі.

Класичні приклади такого типу розвитку подій вказують на те, що навіть при незначному зростанні продуктивності праці та розміру інвестицій, це практично не призводить до підвищення ефективності економіки в цілому, видимого росту якості життя громадян та підвищення соціальних стандартів внаслідок наявного «шлейфу» проблем, які накопичились за останні роки.

Загалом, такого типу сценарії не можуть більш-менш достовірно прогнозуватись на довгострокову перспективу. Отже, використання напрацювань даної Стратегії при такому сценарії – мінімальне або дуже обмежене (будуть досягнуті лише кілька цілей).

2. «Мобілізаційний» сценарій: орієнтація на зовнішні ресурси і джерела розвитку

Такий сценарій принципово не відрізняється від попереднього за основними характеристиками. Він також не передбачає кардинальної реорганізації економічних процесів, управлінської економічної культури та «адміністративної машини» і найчастіше використовується в кризовий і післякризовий періоди, коли мобілізуються всі наявні ресурси і максимально інтенсифікуються усі процеси.

Для території Громади можуть бути такі основні зовнішні ресурси: державні та регіональні інвестиції, що приходять у реальний сектор економіки. Кредитні ресурси, що також належать до зовнішніх ресурсів, для Громади, яка знаходиться у переддепресивному стані також не є «рятувальним колом», оскільки вимагають повернення більших обсягів, і до того ж, як правило вимагають застави високоліквідного майна, якого практично немає.

Громада може розраховувати на реалізацію національних та регіональних проектів, наприклад, ремонт дороги Очаків-Миколаїв, будівництво вітрової та сонячної електростанції, розвиток портового господарства тощо. Такі проекти можуть внести значний вклад в розвиток території, але їх реалізація вимагає значних зусиль (у першу чергу від регіонального рівня) для їх фактичної реалізації. Необхідним є задіяння ресурсу міжтериторіального співробітництва з метою мобілізації ресурсів (людських, фінансових та ін.) для реалізації спільних проектів, здатних забезпечити синергетичний ефект на суміжних територіях.

Загалом, «мобілізаційний» сценарій має суттєвий недолік. В антикризовому, форсованому режимі система, що працює на межі своїх можливостей, нагадує двигун спортивного автомобіля, що «їде дуже швидко, але не дуже довго». Статистичні дані на перших етапах демонструють значно кращі показники зростання у порівнянні з «інерційним» варіантом. Як наслідок, з’являється видимість сталого росту, але через короткий період часу ситуація знову погіршується. Цей варіант передбачає максимальне використання органами місцевого самоврядування всіх можливих факторів: природних та земельних ресурсів, географічного положення, кадрових та фінансових ресурсів тощо. Ще однією особливістю такого сценарію є те, що керівники намагаються у першу чергу якнайшвидше «залатати дірки», не проводячи глибоких системних реформ і, дуже часто це роблять за рахунок не лише «затягування гайок», а залучення дорогих кредитних ресурсів, що у кінцевому результаті призводить до виснаження ресурсів системи (території), після чого починається спад, який іноді буває доволі стрімким. Стандартним способом управління при такому сценарії є створення жорсткої вертикалі, централізація ресурсів та управління, спроби підвищити його ефективність та запровадити «ручний режим» управління фінансовими потоками. Боротьба з недоліками і проблемами системи носить агресивний (циклічний) характер. При цьому всі зусилля короткочасно впливають на наслідки проблем, але не зачіпають їх основ.

«Мобілізаційний» підхід, не підкріплений реалізацією потужних інфраструктурних проектів та залучених інвестицій та інновацій у виробництво, призведе лише до незначних змін і обмеженого росту, цього буде недостатньо для покращення ситуації у довгостроковій перспективі. Хоч інвестиції при цьому сценарії мають більш інтенсивний характер порівняно з «інерційним» варіантом, але інвестиційні потоки переважно спрямовуються в галузі, де можливо отримати результат в коротко- та іноді середньостроковій перспективі, а потужні приватні інфраструктурні проекти практично не реалізуються. Серед інвесторів превалюватиме категорія, що приходить на територію, орієнтується виключно на «захоплення місцевого ринку» та «місцевих ресурсів», а не на «ефективність».

Мобілізаційний підхід, демонструючи певні успіхи, не дозволить повністю уникнути негативних тенденцій у довгостроковій перспективі. Відсутність глибоких змін і реформ не призведе до отримання додаткових фінансових ресурсів в середньостроковій і тим більше довгостроковій перспективі.

При такому варіанті розвитку подій можливе часткове використання напрацювань даної Стратегії (фрагментарна реалізація більшості завдань стратегічних цілей).


 

3. «Модернізаційний» сценарій: Динамічне економічне зростання, що згодом дозволить досягти сталого розвитку


 

Цей сценарій передбачає повну реалізацію всіх проектів стратегії розвитку Громади, вдалий її менеджмент, моніторинг, оновлення проектів при умові реалізації глибинних реформ на державному рівні.

Зростання економіки прогнозується на основі моделі інвестиційно-інноваційного розвитку та принципів партнерства «влади» - «бізнесу» - «громадян» при використанні всіх можливих способів підвищення ефективності всього ресурсного потенціалу території.

У цьому сценарії планується створення можливостей для органічного розкриття потенціалу кожного субєкту господарської діяльності, кожного підприємця – інноватора, науковців та талановитої молоді. Інтелектуальний продукт, особливо той, що може бути впроваджений у виробництво і негайно комерціалізований, стає сьогодні визначним фактором конкурентоспроможності, новим джерелом добробуту. Підтримка цього вектора розвитку продемонструє, що тільки «новий продукт» дозволить отримати «нові гроші», залучити ресурс під новий бізнес. Тобто інвестор, прийшовши сюди, не шукатиме нового місця локалізації, коли створений тут продукт пройде свій життєвий цикл. Інтелектуальний ресурс створить на місці новий продукт і тут же його комерціалізує. Отже, у даному варіанті спостерігається не просте залучення інвестицій, а активізація внутрішніх (у першу чергу, людських ресурсів), які стають «магнітом» для високотехнологічних інвестицій.

Тільки випереджаюча модель розвитку може принести справді значні фінансові ресурси (у т.ч. додаткові доходи бюджету), які згодом повинні суттєво змінити інфраструктуру, якість життя і соціальну сферу, сформувати комфортне і безпечне середовище проживання мешканців. Це у свою чергу повинно позитивно вплинути на демографічну ситуацію.

Ця модель розвитку не може бути повністю застосована в умовах корупції та несприятливого бізнес-клімату, тому її реалізація суттєво залежить від реформування економіки і правової системи України у цілому та на рівні Громади, а також від активної роботи над реалізацією та актуалізацією Стратегії органами місцевого самоврядування Громади та Стратегічної ради.


 


 

 

5. УПРАВЛІННЯ ВПРОВАДЖЕННЯМ СТРАТЕГІЇ

Першим кроком до виконання Стратегії економічного розвитку Громади має бути її розгляд і прийняття сільською радою. Вкрай важливо забезпечити політичну волю до запровадження змін, а також людські та фінансові ресурси, необхідні для виконання всіх заходів і проектів, передбачених оперативними цілями Стратегії.

Після затвердження Стратегії сільською радою вона має бути конкретизована в щорічних програмах соціально-економічного розвитку, цільових і галузевих програмах розвитку Громади. Стратегічною радою були підготовлені рекомендації для виконавчих органів сільської ради з розробки Планів дій, спрямованих на вирішення проблем з кожного напрямку розвитку.

Щодо кожної оперативної цілі (заходу, проекту) фахівцями виконавчих органів ради, а також старостами повинні бути розроблені Проектні заявки, які містять алгоритм виконання кожного проекту Стратегії із зазначенням відповідальних, строків і джерел ресурсів для досягнення цілей.

Щоб забезпечити реалістичність Стратегії, над її розробкою працювало понад 40 лідерів територіальної громади – представників органів місцевого самоврядування (депутатів сільської ради та членів виконавчого комітету сільської ради, керівників управлінь і відділів сільської ради, старости), представників бізнесу та громадськості, освітніх установ Громади. На Стратегічну раду покладено відповідальність за моніторинг впровадження Стратегії соціально-економічного розвитку Громади. Результати впровадження проектів Стратегії необхідно розміщувати на веб-сайті сільської ради. Стратегічна рада проводитиме аналіз якості виконання завдань, дотримання графіку робіт. Стратегічна рада зустрічатиметься щоквартально для оцінки виконання завдань щодо кожної оперативної мети, передбачених Стратегією. Підтримку діяльності Стратегічної ради забезпечує виконавчий комітет сільської ради.

Стратегія є «живим документом» - вона може коригуватися у міру зміни обставин. Тому члени Стратегічної ради, а також всі мешканці Громади, що мають відношення до згаданої роботи, повинні стежити за тим, щоб Стратегічні і оперативні цілі плану залишалися доречними, актуальними і реалізовувалися.

 

 

Додаток 1.

ПРОФІЛЬ ГРОМАДИ

У зв’язку з відсутністю узагальнених даних профіль Громади сформований в розрізі колишніх територіальних громад, що об’єдналися в межах Куцурубської сільської громади. У процесі реалізації стратегії та за наслідками надходження від Очаківського районного управління статистики та виконавчих органів Куцурубської сільської ради відповідних даних Паспорт Громади буде відкоригований.

Природно-географічний потенціал.

Куцурубська сільська об’єднана громада розташована у південній частині Миколаївської області на узбережжі Чорного моря. Територія Громади займає 682 кв.км., що становить 45 % від загальної території Очаківського району. Рельєф Громади переважно рівний з незначними перепадами.

Куцурубська сільська об’єднана громада – це переважно сільськогосподарська територія. Тут сформувались чорноземи південні, _е облаштова і темно – каштанові, залишково слабосолюнцовані грунти. Товщина профілю чорноземів складає 60 см, вміст гумусу в орному шарі від 1 до 4%. Родючість орних земель господарства складає 63 бали.

Клімат помірно – континентальний, сухий. Відчувається суттєвий дефіцит місцевих ресурсів питної води.

Згідно з агрокліматичним районуванням територію Громади віднесено до третього (південного) агрокліматичного району, який характеризується жарким, посушливим літом та помірно холодною малосніжною зимою з частими відлигами. Середньорічна температура повітря +12 ?С. Пересічна температура повітря січня -1,1?С морозу, липня – 26,5 ?С тепла. Абсолютний максимум +40?С, абсолютний мінімум -28?С. Тривалість без морозного періоду 170-235 днів.

Ресурсно – сировинний потенціал.

Водні ресурси: Дніпро-Бузський лиман, вихід в Чорне море. Море та мілкі і літом досить теплі, багаті на водорості, які містять йод, бром, інші мікроелементи, які мають велике значення для життєдіяльності організму людини. На дні їх лежать поклади мулових грязей, які можуть і повинні використовуватись в лікувальних цілях.

Лісові масиви та інші _е облаштов площі – 13,9 кв.км.

Корисні копалини представлені, головним чином нерудними родовищами – піском, глиною, бутовим каменем (вапняк).

Населення Громади.

Зведена характеристика населення

п/п

Колишні сільські ради

Усього насе-

лення

Працездатне населення

Непрацездатне населення

Чол.

Жін.

Разом

Чол.

Жін.

Разом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ч.

%

ч.

%

ч.

%

ч.

%

ч.

%

ч.

%

1.

Куцурубська с/р

2031

503

24,8

538

26,5

1041

51,3

488

24,0

502

24,7

990

48,7

2.

Іванівська с/р

1403

356

25,4

392

27,9

748

53,3

335

23,9

320

22,8

655

46,7

3.

Дмитрівська с/р

1011

220

21,8

250

24,7

470

46,5

280

28,0

261

25,8

541

53,5

4.

Солончаківська с/р

827

223

27,0

212

25,6

435

52,6

191

23,1

201

24,3

392

47,4

5.

Парутинська с/р

2289

600

26,2

634

27,7

1234

53,9

525

22,9

530

23,2

1055

46,1

6.

Острівська с/р

807

220

27,3

248

30,7

468

58,0

161

20,0

178

22,1

339

42,0

 

Усього

8328

2122

24,8

2274

27,8

4396

52,6

1980

22,3

1992

25,0

3972

47,3


 

Характеристика працездатного населення*

п/п

Колишні сільські ради

Усього

праце

здатно

го насе-лення

Зайняті

Безробітні

Чол.

Жін.

Разом

Чол.

Жін.

Разом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ч.

%

ч.

%

ч.

%

ч.

%

ч.

%

ч.

%

1.

Куцурубська с/р

1041

426

40,9

384

36,9

810

77,8

85

8,2

146

14,0

231

22,2

2.

Іванівська с/р

748

239

32,0

262

35,0

501

67,0

134

17,9

113

15,1

247

33,0

3.

Дмитрівська с/р

470

164

34,9

122

26,0

286

60,9

102

21,7

82

17,4

184

39,1

4.

Солончаківська с/р

435

191

43,9

180

41,4

371

85,3

27

6,2

37

8,5

64

14,7

5.

Парутинська с/р

1234

564

45,7

549

44,5

1113

90,2

42

3,4

79

6,4

121

9,8

6.

Острівська с/р

468

155

33,1

207

44,2

362

77,4

77

16,5

29

6,2

106

22,6

 

Усього

4396

1739

38,3

1704

38,9

3443

77,3

467

10,9

486

11,9

953

22,7


 

На території Куцурубської громади знаходиться Національний історико –археологічний заповідник НАН України “Ольвія”.

Місто – держава Ольвія – найбільший центр античної цивілізації у Північному Причорномор’ї. Засновано Ольвію на початку VI _е . до н.е. вихідцями з давньогрецького міста Мілета. Місту належали землі по обидва береги Бузького лиману (інша назва Борисфен) з багатьма сільськими поселеннями. Власне Ольвія розташувалась на двох річкових терасах (Верхнє і Нижнє міста) і в період розквіту (V-III _е . до н.е.) займала площу близько 50 гектарів. Місто оточувала оборонна кам’яна стіна, у південній частині було додаткове укріплення – цитадель. У центрі Верхнього міста знаходились: агора (торгівельна площа) та теменос (священа ділянка з храмами та вівтарями). У Нижньому місті розташовувались ремісничі квартали і порт. У місті були розвинені металоробні, керамічні, ювелірні, та інші ремесла, карбувалися золоті, срібні, мідні монети. Ольвія проводила самостійну зовнішню політику.

У другій половині ІІІ – ІІ _е . до н.е. Ольвія переживала глибоку кризу, що була пов’язана із загальною кризою полісної системи та з активізацією ворожості оточуючих племен. Ольвія не пережила свою епоху. Протягом майже півтори тисячі років забуте місто поступово руйнувалось і часом, і людьми: те, що лишилось, було розібране турками для будівництва розташованої неподалік від Очакова фортеці, а потім місцевими мешканцями (з ольвійського каменю побудоване с. Парутине)

Руїни Ольвії відкрили наприкінці ХVІІІ століття. Систематичної археологічної дослідження проводяться з 1901 року. Матеріали з розкопок Ольвії зберігаються в Ермітажі, багатьох музеях України, Західної Європи і Америки. 31 травня 1924 року територія давнього міста та некрополь оголошені історико – археологічним заповідником. Указом Президента України від 17.01.2002 року заповіднику присвоєно статус національного.

Сьогодні на території заповідника знаходиться музей, тут можна побачити розкопані залишки вулиць, склепів, культових споруд, водогону та інші будівлі свідоцтва життєдіяльності давнього міста.

У складі Національного історико –археологічного заповідника НАН України “Ольвія” знаходиться острів Березань.

Розповідають, що саме острів Березань і є тим самим прототипом пушкінського Буяна. Цей острів мав багато назв: Святої Елеферії, Борисфен, Бюрюк – Юзень – Ада, Бюрю – Узень – Озим, Бар безе, Білобережань, Дольський буян. В давнину Березнь був з’єднаний з материком вузькою смужкою землі, частина якої існує і сьогодні – це Лагерна коса. Тут проводяться розкопки давногрецьких та давньославянських поселень, і кожен сезон приносіть нові знахідки.

Під час облоги Очакова у 1788 р. острів Березань став турецькою базою, яку було взято штурмом 7 листопада загоном чорноморських козаків веслової флотилії.

У березні 1906 р. на о. Березень були розстріляні учасники Севастопольського революційного повстання 1905 р. – лейтенант П.П. Шмідт та його соратники. На місці страти в серпні 1968 р. було відкрито пам’ятник, споруджений за проектом архітекторов Н.Галкіної та В. Очаківського. Пам’ятник складається з трьох залізобетонних трикутників 16 – метрової висоти, розташованих таким чином, що будь з якого місця він має вигляд єдиного гордовитого величного вітрильника.

Острів Березань не тільки пам’ятка історії, це ще й заповідний куточок природи, який має велике науково – пізнавальне значення. На півострові мешкають виключно рідкісні види змій та ящірок, які зустрічаються лише в цих південних місцях. Кожного літа Березань відвідують близько 40 тисяч відпочиваючих.

У безпосередній близькості до Куцурубської громади розташований регіональний ландшафтний парк “Кінбурнська коса”. Він займає західну частину Кінбурського півострова, що омивається з півночі Дніпровським лиманом, із заходу – Чорним морем, з півдня – Ягорлицькою затокою. Загальна довжина берегової лінії 71 км. “Наша Кинбурнска коса открыла первы чудеса”... В словах цієї солдатської пісні(складеної у жовтні 1787 року) є велика істина: тут можна побачити мозаїку пісчаних степів, лісових гаїв, різноманітних штучно створених соснових насаджень, близько 60 видів тварин (занесених до Червоної Книги України), різноманітний світ птахів, рідкісних видів рослин.

Оздоровча зона зосереджена в основному на західному морському узбережжі. Для туристів у заповіднику існує відповідна мережа стежок, є чудові можливості для організації екологічних таборів, проведення польової практики студентів геологічних, історичних та інших факультетів.

 

У безпосередній близькості до Куцурубської громади розташований Острів Первомайський.

Унікальний насипний рукотворний острів споруджено у 1874-1880 роках ХІХ століття для захисту Миколаєва і Херсона. Будувався під керівництвом інженера-фортифікатора Е.І.Тотлебена. Офіційна назва – острів Миколаївської приморської батареї на Кінбурнському рейді в Дніпро-Бузькому лимані. З 1 травня 1920 року назву змінено на острів Первомайський.

Острів має цілу низку підземних казематів. На поверхні знаходяться артилерійські майданчики, з яких у минулому вівся артилерійський обстріл ворожих кораблів, щоб не дати їм зайти в лиман. Зброя для стрільби піднімалася за допомогою спеціальних механізмів з глибоких казематів, а після опускалася вниз і практично була недоступною для супротивника.

На цьому острові від 5 лютого 1906 року і до суду тримали лейтенанта П.П.Шмідта та інших керівників Севастопольського революційного повстання моряків у жовтні 1905 року.

У період фашистської окупації острів Первомайський входив до складу Очаківського укріпленого району. Крім острова, до цього району входили місто Очаків з узбережжям, острів Березань, Кінбурнська і Тендрівська коси. Очаківський район довше, ніж Одеса, мужньо тримав оборону.

Куцурубська громада межує с м. Очаків, у якому розташовані військово-історичний музей імені. В. Суворова – філія обласного краєзнавчого музею; музей мариністичного живопису імені художника Р. Г. Судковського (філія Миколаївської художньої галереї); пам’ятник Георгіївському кавалеру І. П. Горичу.

 

На території Куцуруцбської громади знаходиться Порт-Очаков.

Порт Очаків знаходиться на правому березі Дніпровського лиману в промисловій зоні м. Очаків. Був створений у січні 1997 року для функціювання інфраструктури водного транспорту та транспортного оброблення вантажів, підпадає під дію Кодексу торговельного мореплавства України, міжнародних конвенцій та угод, які регулюють всі питання торговельного мореплавства, і до яких приєдналася Україна. Розпорядженням КМУ № 38-р від 15 січня 1999 року порт був відкритий для заходження невійськових іноземних суден і пункт пропуску через державний кордон для міжнародного морського та поромного сполучення на причалах, які експлуатуються товариством з обмеженою відповідальністю «Порт Очаків».

ТОВ «Порт Очаків» сьогодні – це функціонує порт, відкритий для міжнародного морського, вантажного, пасажирського та поромного сполучення, Член Європейської Федерації Внутрішніх Портів, має права оренди земель для розширення виробничих потужностей на 49 років, площею 60 га і власної, площею 5 га , що прилягають до акваторії, з пунктом митного контролю на території.

Має:

Права на використання акваторії (12 га) і підхідного каналу (2,7 милі)

Наявність всіх необхідних комунікацій (газ, вода, ВЛ-10КВ Ф-010 ТП-10/04)

Виробничі потужності – 500 000 тон генеральних і _е облашто вантажів

Складські площі тимчасового зберігання (закриті) – 5 132 м2

Складські площі (відкриті) – 10 га

Перевантажувальний комплекс ТОВ «Порт Очаків» має п'ять причалів протяжністю 798 м з глибинами до 6,2 м. В даний час реалізується інвестиційний проект з модернізації комплексу, який передбачає поглиблення дна біля причалу №3 до 7,35 м і модернізацію інженерних комунікацій.

Введено (1 черга) в експлуатацію в 2013 році комплекс по перевантаженню та зберіганню зернових культур «Ю-ПОРТ Очаків». Відвантаження зерна на морські судна об’ємом до 500 000 тон на рік. Об’єкт введено (1 черга) в експлуатацію 12.12.2013 року

Введено в 2013 році склад напільного зберігання вантажів , місткістю 9500 тон для прийому з автомобільного транспорту насіння зернових культур, біг-бегів, слім-бегів, сипучих вантажів, їх зберігання та відвантаження з проектною потужністю 28500 тон.

Розташування перевантажувального комплексу, наявність значних резервів прилеглих до нього земель, технічні можливості створення надійних наземних (залізничних, автомобільних) транспортних зв'язків на додаток до природного внутрішнього водного шляху – р.Дніпро, в гирлі якої розташований комплекс. Сприятливі природні умови для спорудження тут глибоководних причалів і підходів до них, наявність резервів робочої сили – все це є передумовами для створення на базі ТОВ «Порт Очаків» нового глибоководного гирлового порту при збереженні існуючого малого перевантажувального терміналу як бази для будівництва порту і відстою службово- допоміжного і портового флоту.

Акваторія портового пункту Очаків, виділена в користування Державного підприємства» Миколаївський морський торговельний порт « постановою Кабінету Міністрів України №934 від 22 жовтня 2008 року.

Рішенням №16 Очаківскої районної ради від 28 березня 2008 року «Про розвиток транспорту та транспортної інфраструктури в Очаківському районі на період 2008-2015 рр. Рекомендовано райдержадміністрації провести узгодження генерального плану розвитку ТОВ «Порт Очаків», згідно Концепції створення глибоководного гирлового порту в Дніпровському лимані на базі ТОВ «Порт Очаків». Схема інфраструктури об*єкту затверджена рішенням Миколаївської обласної ради від 21 листопада 2008 року №21.

Створення глибоководного гирлового порту в Дніпровському лимані на базі ТОВ «Порт Очаків» здійснюється виключно за умовами містобудівного обґрунтування, затвердженого рішенням районної ради від 19 червня 2009 року №5 та підтримане публічними слуханнями.

На сьогоднішній момент порт вже залучив приватні інвестиції у розвиток терміналів з перевалки вантажів. Це підтверджує, що наявність в умовах кризи,порт Очаків є привабливим для інвестицій.

Реалізуються інвестиційні проекти, що дадуть можливість залучити 1,8 млн.тон додаткового вантажопотоку на наступні 2-3 роки.

Друга фаза розвитку порту передбачає зріст вантажообігу до 59 млн.тон до 2019 року.

Плани розвитку

Будівництво підстанції 35/10 кВ «Портовська» електричного забезпечення ТОВ «Порт Очаків» згідно ТУ «Миколаївобленерго» для обслуговування режимної території та порту в єдиному комплексі з встановленням силових трансформаторів ТМН – 6000/35-41 – 2шт. та прокладка кабельних ліній 35 кВ від ПС 154/35/10 кВ «Очаківська» до ПС 35/10 кВ «Портовська» для збільшення загальної потужності ТОВ «Порт Очаків».

Будівництво терміналу по зберіганню та перевантаженню рослинних олій на території ТОВ «Порт Очаків» на 6 резервуарів по 35-5тис. тон. Виконані інженерно-геологічні та інженерно- геодезичні вишукувальні роботи, узгоджуються технічні умови для проектування першої черги будівництва трьох резервуарів на 10 тис. тон. Ввід в експлуатацію в 2014 році.

Проект будівництва перевантажувального комплексу та подальшого перевантаження нафтопродуктів місткістю банкового господарства 20 тис. м3 з річним вантажообігом 400 тис. тонн.

Пріоритетний проект на будівництво перевантажувального комплексу генеральних вантажів (контейнерів) на причалі №4 вантажообігом 50 000 тон контейнерів в рік (ТЕО, проект) та зернового терміналу на глибину біля причалу 9, 00м.

У безпосередній близькості від причалу № 3 планується будівництво причалу № 1 відповідно до «Концепції створення глибоководного гирлового порту на базі ТОВ «Порт Очаків» з глибиною 15 м.

У виконання доручення Км України від 23.06.2011р. № 1637/6/1-11 про будівництво глибоководного гирлового порту в Дніпровському лимані наказом Мінекономрозвитку від 20.07.2011р. №602 була створена міжвідомча робоча _е обл по питанням організаційної, фінансової і юридичної схеми реалізації проекту.

На виконання рішення міжвідомчої групи, а також враховуючи Закон України «Про морські порти України» і затвердження 05.07.2012р. Стратегії розвитку морських портів України ТОВ « Порт Очаків» розроблено і адаптовано до нового законодавства «Техніко-економічне обґрунтування будівництва глибоководного гирлового порту в Дніпровському лимані на базі ТОВ «Порт Очаків» і № 236 від 03.09.2012рр. надано на розгляд Міністерству інфраструктури України і Міністерству економічного розвитку та торгівлі України.


 

А. Профіль Куцурубської сільської громади станом на 1 грудня 2016 року


 

Територія і населення

Площа, км2

Населення

22 945, 0127 га

3855

 

Історія формування Куцурубської сільської територіальної громади

Куцурубська сільська територіальна громада була сформована у жовтні 2015 р. в результаті об’єднання Іванівської (села Іванівка та Яселки) і Куцурубської сільських громад із центром у селі Куцуруб. У грудні 2015 р. Куцурубська сільська територіальна громада набула повного юридичного статусу за наслідками реєстрації статуту громади.

За даними академічних досліджень с. Куцуруб засновано в 1756 році кріпаками. За найбільш поширеною версією походження назви села словом «куцюруб» називали «зігнутий, спотвореній палець», що відповідає розташуванню села вдовж узбережжя. Історично село _е облаштов на дві частини – східна частина Камша, західна – Хутори.

За твердженням істориків село Іванівка було засноване в 1795 році козаками Війська Чорноморського, а також селянами-кріпаками.

Назва села Яселка походить від «ясел», місця годівлі для волів. Раніше даний населений пункт називався миколаївкою, від імені власника земельного маєтку.

 

Об’єднання громадян

Громадська організація «Калейдоскоп добра»

 

Земельні ресурси

Загальна площа 22 495,01 га., з яких:

- рілля – 6074,16 га;

- багаторічні насадження – 1400,84 га;

- пасовища – 203,16 га ;

- забудовані землі – 527,46 га;

- неугіддя , _е облашто площі, відкриті землі – 550,81 га;

- води – 14188,58 га.

Населення і трудові ресурси

 

Чисельність мешканців, осіб

Території

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Населений пункт 1 Іванівка

1238

1243

1249

1325

1300

1300

Населений пункт 2 Яселка

298

296

294

284

270

270

Населений пункт 3 Куцуруб

2165

2165

2169

2180

2188

2285

Всього

3701

3701

3712

3789

3758

3855


 

Природний та міграційний рух населення, осіб (_е облаш по всіх населених пунктах)

Показники

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Народжені

36

40

28

34

44

32

Померлі

57

55

46

59

63

58

Природний приріст

 

 

 

 

 

 

Прибулі

27

41

41

42

72

60

Вибулі

35

46

30

32

53

50

Сальдо міграції

 

 

 

 

 

 

Загальне збільшення (зменшення)

 

 

 

 

 

 


 

Розподіл населення за віком, осіб (_е облаш по всіх населених пунктах)

Показники

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Населення у віці:

 

 

 

 

 

 

молодшому за працездатний

-

-

-

-

-

-

Працездатному

2081

2135

2173

2146

1816

2039

старшому за працездатний

970

919

930

980

993

961

Діти дошкільного віку

208

209

214

192

195

204

Діти шкільного віку

433

372

386

395

404

417


 

Розподіл населення за віком (_е облаш по всіх населених пунктах)

Показники

Населений пункт 1

Населений пункт 2

Населений пункт 3

Всього

Населення у віці:

Яселка

Іванівка

Куцуруб

 

молодшому за працездатний

63

171

20

254

Працездатному

232

530

1257

2019

старшому за працездатний

73

306

582

961

Діти дошкільного віку

10

55

139

204

Діти шкільного віку

29

101

287

417

 

Зайнятість за видами діяльності (_е облаш по всіх населених пунктах)

Галузі та види діяльності

2015

Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство

530

Промисловість

129

Будівництво

56

Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з їх ремонту.

111

Готелі та ресторани

33

Транспорт і зв’язок

36

Фінансова діяльність

15

Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам

7

Державне управління

42

Освіта

102

Охорона здоров’я та соціальна допомога

59

Колективні, громадські та особисті послуги

-

Інші види діяльності

254

 

Економіка громади

Зареєстровані суб’єкти господарської діяльності (_е облаш по всіх населених пунктах)

А. Юридичні особи

Показники

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Усі суб’єкти ЄДРПОУ:

19

 

19

19

19

21

з них СПД – юридичні особи *

9

 

9

9

9

10

з них малі підприємства

 

 

 

 

 

 

Громада

10

 

10

10

10

11

* Усі суб’єкти ЄДРПОУ мінус державні та комунальні організації (установи, заклади), асоціації, корпорації, консорціуми, концерни та інші об’єднання юридичних осіб, філії (інші відокремлені підрозділи), представництва, товарні біржі, кредитні спілки, споживчі товариства, політичні партії, громадські організації, релігійні організації, профспілки та об’єднання профспілок, благодійні організації, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків

 

Б. Фізичні особи-підприємці

Зареєстровані суб’єкти господарської діяльності (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)

Регіон

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Громада

66

65

66

66

67

69

 

Великі суб’єкти господарської діяльності:

 

ТОВ «Порт Очаків»

ТОВ «Порт Очаків» призначений для обробки вантажних і вантажопасажирських суден, організації поромного повідомлення з перевезення колісної техніки та великовантажних автомобілів. Відстань порту від Очакова до Одеси – 130 км., до найближчої _е облаштов станції (м. Миколаїв) – 75 км. Акваторія термінального комплексу Очаків площею 12,2 га захищена хвилезахисними спорудами загальною довжиною 820 метрів. Судна, що прибувають в термінальний комплекс Очаків, проходять до термінального комплексу каналом (довжина 2,7 милі, ширина 110м.). Причальна набережна гравітаційного типу складається зі збірних _е облаштован блоків. Загальна довжина причальної лінії – 726 м. Причали для генеральних вантажів № 1, № 2, загальною довжиною – 338 м, причал для навалочних вантажів № 3 довжиною 110 м дозволяють приймати судна з прохідної осадкою 4,5 метра. Причал № 4 для стоянки яхт – 158 м, глибина причалу 3,5 м. Причал № 5 для стоянки ліхтерів – 120 м., глибина причалу – 4 м. Термінальний комплекс має складські приміщення – 3,28 тис. м2. Територія вантажних причалів ТОВ «Порт Очаків» становить 8 га. Площа тимчасового зберігання вантажів в штабелях рівна 30 000 м2. Термінальний комплекс має в своєму розпорядженні автомобільні ваги в/п що рівняється 40 тонн, довжиною 12 м. і в/п 80 тонн, довжиною 24 м. Для обробки вантажів застосовуються грейферні самохідні крани в/п 12, 16 тонн з вильотом стріли 10-20 метрів.

З січня 1999 року розпорядженням Кабінету Міністрів України термінальний комплекс відкритий для заходу невійськових іноземних судів, спортивних і прогулянкових яхт. У порту цілодобово діють такі види контролю: прикордонний, митний, екологічний, санітарний, _е облаштованіс, при необхідності ветеринарний.

ТОВ «Порт Очаків» розроблений інвестиційний проект спрямований на модернізацію порту через будівництво контейнерного терміналу, створення промислового парку та розширення потужностей зберігання агрокультур. Обсяг інвестицій, необхідних для реалізації даного проекту, оцінюється в $762 млн., у тому числі на створення зернового терміналу - $198 млн, на модернізацію причального господарства і флоту - $33 млн і $55 млн відповідно, на проведення днопоглиблювальних робіт $343 млн, на будівництво під’їзних залізничних колій - $133 млн.

ТОВ «Агрофірма Лиманський» - 2431,89 га. Дохід – 41,20 - _е о. _е о. Всього зарнових – 1,10 тис.га; пшениця – 0,10 тис.га; соняшник – 0,60 тис.га; виноград – 8,30 тис.га; ВРХ- 0,10 тис.гол; ВРХ молочного стада – 0,20 тис.гол.; молоко – 0,90 тис.т. Є попит на виноград сортів Аліготе та Шардоне, які є сировиною для виробництва вин. Основні засоби представлені адмінбудинком, машдвори-2, сільгосптехніка, склади, тваринницький комплекс та інше.

СВК «Лиманський» - 603,34 га.

ТОВ «Сонячний» - 2637,36 га.

 

Фінансові показники громади

Бюджет за 2015р. – 2 млн. 300 т.грн.

 

Бюджет громади на 2016 рік – 11 млн. 708 тис. _е о., у тому числі:

освітня субвенція 4 млн. 807 тис. _е о.;

медична субвенція 2 млн. 45 тис.грн.,

податок на доходи фізичних осіб 3 млн. 657 тис. _е о.,

місцеві податки 1 млн. 50 тис. _е о.,

єдиний податок 460 тис. 500 грн. та інші.


 

Доходи бюджету, грн.

Показники

2012 (сумарно)

2013 (сумарно)

2014 (сумарно)

2015 (сумарно)

2016 (прогноз)

Прибутковий податок з громадян/ Податок з доходів фізичних осіб

900 249

1 095 976

1 383 047

2 743 563

3 526 300

Єдиний податок(крім с/г виробників)

253 484

265 771

242 693

228 606

205 500

Єдиний податок від с/г виробників

42 464

35 521

35151

255 834

255 000

Доходи від відчуження нерухомості та землі

-

-

-

-

-

Податок на прибуток підприємств комунальної власності

2189

1411

800

70

-

Плата за землю

461 415

515 404

491219

587061

455 100

Податок на нерухомість

-

-

1211

90 151

85 000

Акцизний збір

-

-

-

23 674

15 100

Інші місцеві податки та збори

11 042

9320

10406

50 000

50 000

Податкові надходження разом

1 671 383

1 923 401

2 164 527

3 978 959

4 592 000

Дохід від оренди комунального майна

-

4200

4185

4 130

3 700

інше

16 585

24 495

5976

110 568

7 011 000

 

Інфраструктура торгівлі та послуг

Комунальні підприємства

 

Назва

Кількість працюючих

 

КСКП «Гілея»

4

 

Торгівля

 

Магазини в т.ч.

24

Продуктові

12

Промислові

8

інші

4

приватні

24

ринки

-

Перукарські послуги

3

Кафетерії

2

 

Житлово-комунальна інфраструктура

Стан житлового фонду громади

Показники

2013

2014

2015

Заселені будинки разом

1354

1354

1354

у тому числі:- індивідуальні будинки

1350

1350

1350

Житловий фонд, _е. м загальної площі

83910

83910

83910

% помешкань, підключених до комунального водопостачання

80%

80%

80%

% помешкань, підключених до комунального газопостачання

70%

70%

70%

% помешкань, підключених до комунальної системи каналізації

 

 

 

% помешкань, підключених до центрального опалення

 

 

 


 

Забезпеченість житлом (_е облаш по всіх населених пунктах)

Показники

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Загальна площа житла м2

83910

83910

83910

83910

83910

83910

Забезпеченість житлом 1 кв. м на особу по громаді

22,67

22,67

-

22,14

22,33

21,77


 

Водопостачання та водовідведення

Показники

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Протяжність мереж водопостачання, км

29

29

29

29

29

29

 

Соціальна інфраструктура

 

Освітня мережа

Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади

Показники

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Кількість дошкільних закладів, одиниць

2

2

2

2

2

2

Кількість дітей в дошкільних закладів, осіб

142

141

135

139

140

143

Завантаженість дошкільних закладів

100

100

100

100

100

100

Кількість загальноосвітніх навчальних закладів, одиниць

2

2

2

2

2

2

Кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, осіб

358

359

356

355

358

369

Кількість вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах, осіб

40

41

41

42

42

42

 

Перелік та опис дошкільних та шкільних закладів

 

Назва та місце розміщення

Рік побудови чи капремонту

Проектна потужність

Наповнюваність

 

Куцурубський ДНЗ «Зірочка»

1982

85

117,6

 

Іванівський ДНЗ «Ромашка

1982

85

50%

 

Куцурубська ЗОШ

1993

450

56%

 

Іванівська ЗОШ

1970

300

39%

 

2 музичні школи

2 школи естетичного виховання

 

Мережа закладів охорони здоров’я

 

Куцурубська сільська лікарська амбулаторія (СЛА)

Іванівська СЛА

Ясельський фельдшерський пункт

 

Заклади культури

Куцурубський сільський клуб

Іванівський сільський клуб

Куцурубська сільська бібліотека

Іванівська сільська бібліотека

 

Культові споруди

Свято-Троїцька церква (с. Куцуруб)

 

Історичні місця та природні об’єкти

Пам’ятник-поховання захисникам Очаківського укріп-району берегової оборони (с. Куцуруб). Монумент загиблим під час Великої Вітчизняної війни (с. Яселки). На Куцурубському кладовищі знаходяться поховання із унікальними для Українського Півдня кам’яними хрестами 18-19 ст. («круглий», «сонячний», «якірний», «візантійської» форми). Старий поміщицький будинок (с. Іванівка).

 

 

Б. Профіль Дмитрівської сільської громади станом на 1 грудня 2016 року

Територія і населення

Регіон

Площа, км2

Населення

Громада

10554,971 га

1190


 

Інформація про об’єднання громадян, органи самоорганізації населення і засоби масової інформації

Історична довідка

Земельні та природні ресурси

Дмитрівська сільська рада має 10554,971 га., з них:

- рілля – 1833,08 га;

- багаторічні насадження – 629,50 га;

- пасовища – 251, 38 га ;

- забудовані землі – 165,3576 га;

- неугіддя , _е облашто площі, відкриті землі – 202,0855 га;

- води – 7473,56 га.


 

Виробники:

ФГ «КВАТ» - 534,41 га;

ТОВ «Таляр» - 151,64 га

ФГ «Ярослава»- 20 га

ТОВ «Дніпро» - 432,6 га;

ФГ «Темп»- 5,4 га

ФР «Нива»- 2,7 га

ФГ «Південь Агросвіт- Очаків» - 381,77- га.

Одноосібники – 408,26 га

Населення і трудові ресурси

Чисельність мешканців, осіб

території

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Дмитрівка

1224

1218

1196

1171

1150

1123

1074

 

Природний та міграційний рух населення, осіб

 

Показники

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Народжені

8

11

14

5

12

14

5

Померлі

22

11

14

12

11

14

7

Природний приріст

 

 

 

 

 

 

 

Прибулі

21

25

32

37

37

69

15

Вибулі

1

3

7

9

11

20

26

Сальдо міграції

 

 

 

 

 

 

 

Загальне збільшення (зменшення)

+6

+22

+25

+21

+27

+49

-2

 

Розподіл населення за віком, осіб

Показники

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Населення у віці:

 

 

 

 

 

 

 

молодшому за працездатний

 

 

 

 

 

 

 

Працездатному

508

500

501

502

500

506

508

старшому за працездатний

399

399

395

400

397

400

405

Діти дошкільного віку

 

 

 

 

 

 

55

Діти шкільного віку

 

 

 

 

 

 

107

 

Зайнятість за видами діяльності

Галузі та види діяльності

2015

2016

Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство

 

 

Промисловість

 

 

Будівництво

 

 

Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з їх ремонту.

11

12

Готелі та ресторани

 

 

Транспорт і зв’язок

 

 

Фінансова діяльність

 

 

Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам

 

 

Державне управління

 

 

Освіта

 

 

Охорона здоров’я та соціальна допомога

 

 

Колективні, громадські та особисті послуги

 

 

Інші види діяльності

 

 

 

Економіка громади

В. Профіль Парутинської сільської громади станом на 1 грудня 2016 року

 

Характеристика громади

Коротка характеристика громади

Територія і населення

Регіон

Площа, км2

Населення

 

14 718,78 га

2050

 

Історична довідка

Парутине засноване в 1789 році членами релігійної секти пилипонів, що втекли з Дону в 1708 році після поразки повстання Кіндрата Булавіна. В 1792 році, після закінчення російсько-турецької війни 1787-1791 рр., понад 12 тис. десятин землі на правому березі Бузького лиману, куди входило і поселення на місці Парутине. Безбородько заселив поселення кріпаками з Чернігівщини та інших місцевостей України. Село перейменували на Ільїнське. Однак збереглася і його попередня назва – Парутино. Назва села Парутине була повернена в 1917 році. За часів СРСР в селі був колгосп імені Леніна, а в 1969 році на його базі заснували винрадгосп «Ольвія», який спеціалізувався на вирощуванні винограду та виробництві вина

Земельні та природні ресурси

Земельні ресурси і територія громади

Парутинська сільська рада має загальної площі 14718,78 га., з яких:

- рілля – 3769,33 га;

- багаторічні насадження – 1253,68 га;

- пасовища – 222,70 га ;

- забудовані землі – 134,11 га;

- неугіддя, _е облашто площі, відкриті землі – 1298,58 га;

- води – 8040,38 га.

Виробники:

1. 4112,00 га – ТОВ «Очаківський райагрохім»

2. 9,5880 га – ТОВ «Вин Агро»

Серед усіх категорій земель сільської ради найважливіше економічне значення мають землі сільськогосподарського призначення та багаторічні насадження (виноградники).

 

Містобудівні документи

Генеральні плани сіл, що входять до складу Парутинської сільської ради с. Парутине – 1981 року «Укрземпроект»; с.Прибузьке та с.Катвалине – 1975 р. «Гіпроград Миколаїв»,

3. Населення і трудові ресурси

Чисельність населення і демографічна ситуація

Чисельність мешканців, осіб

Території

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Населений пункт 1 Парутине

1846

1832

1844

1783

1759

1754

1776

Населений пункт 2 Каталине

114

114

115

114

115

114

114

Населений пункт 3 Прибузьке

160

162

165

162

162

160

160

Всього

2120

2108

2124

2059

2036

2028

2050

Природний та міграційний рух населення, осіб

Показники

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Народжені

21

33

19

25

25

20

13

Померлі

42

44

31

30

33

41

32

Природний приріст

 

 

 

 

 

 

 

Прибулі

31

27

12

20

34

9

25

Вибулі

30

19

38

25

17

15

32

Сальдо міграції

 

 

 

 

 

 

 

Загальне збільшення (зменшення)

 

 

 

 

 

 

 

 

Розподіл населення за віком, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)

Показники

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Населення у віці:

 

 

 

 

 

 

 

молодшому за працездатний

362

354

360

358

351

317

356

Працездатному

1256

1253

1250

1194

1168

1152

1164

старшому за працездатний

502

501

513

507

517

559

506

Діти дошкільного віку

172

155

168

162

149

114

172

Діти шкільного віку

261

250

249

240

236

251

208

 

Населення у працездатному віці (основний контингент трудових ресурсів) становить 2/3 від загальної кількості населення. В цілому населення у _е облаштованість__ віці переважає населення молодше від працездатного віку. Загалом, громада забезпечена трудовими ресурсами. Рівень освіченості трудових ресурсів громади є достатнім для забезпечення її розвитку в цілому та задоволення попиту місцевого господарства та соціальної сфери.

Розподіл населення за віком

Показники

Населений пункт 1

Населений пункт 2

Населений пункт 3

Всього

Населення у віці:

Парутине

Прибузьке

Каталине

 

молодшому за працездатний

304

18

34

356

Працездатному

1021

91

52

1164

старшому за працездатний

435

33

38

506

Діти дошкільного віку

150

11

11

172

Діти шкільного віку

170

25

13

208

 

Зайнятість за видами діяльності

Галузі та види діяльності

2015

2016

Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство

231

228

Промисловість

85

72

Будівництво

-

 

Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з їх ремонту.

39

54

Готелі та ресторани

-

-

Транспорт і зв’язок,поштова діяльність

13

13

Фінансова діяльність

-

=

Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам

-

-

Державне управління

4

4

Освіта

52

50

Охорона здоров’я та соціальна допомога

23

18

Колективні, громадські та особисті послуги

-

-

Інші види діяльності мистецтво, розваги,відпочинок

24

24

 

Економіка громади

Фінансовий стан та бюджет громади

Бюджет громади

Всього власних надходжень на 2016 р. – 1 млн. 841,3 тис.

В.т.

- податок на землю та орендна плата – 383,6 т.грн.

- податок на транспорт –

- єдиний податок = 822,7 т..грн.

- ліцензія –

- за користування надрами –

- податок на нерухоме майно – 199,7 .грн.

- інші – 40.2 т.грн.

- Прибутковий податок 65% за 2016 рік

- послуги – 395,1 т.грн.

Бюджет сільської ради на 2016 рік складає 1 млн. 867,1 тис.грн.

- податок на доходи фізичних осіб –

- місцеві податки – 608,2 т.грн.;

- єдиний податок та інші – 822,7 грн.;

- Загалом бюджет у 2016 році зріс . Порівняно з 2015 роком він збільшився на 600,7 тис.грн.

Видатки на 2016 рік:

- вилучення в державний бюджет –

- освіта – медицина-

- дошкільна освіта – 962,9 т.грн;

- культура – 41,6 тис.грн;

- утримання апарату – 431,1 т.грн.

Бюджет громади

Доходи бюджету, _е о.

Показники

2012 (сумарно)

2013 (сумарно)

2014 (сумарно)

2015 (сумарно)

2016 (прогноз)

Прибутковий податок з громадян/ Податок з доходів фізичних осіб

 

381,5

344,1

-

-

Єдиний податок(крім с/г виробників)

 

66,8

86,0

208,7

299,6

Єдиний податок від с/г виробників

 

29,0

29,9

248,7

523,1

Доходи від відчуження нерухомості та землі

 

-

-

-

-

Податок на прибуток підприємств комунальної власності

 

-

-

-

-

Плата за землю

 

29,1

38,3

106,8

144,5

Податок на нерухомість

 

-

-

62,3

199,7

Акцизний збір

 

-

-

18,7

25,8

Інші місцеві податки та збори

 

208,1

181,9

205,7

256,4

Податкові надходження разом

 

714,5

680,2

853,4

1454,1

Дохід від оренди комунального майна

 

-

-

2,5

2,6

Інше (послуги)

 

-

-

-

395,1

Доходи бюджету на одного мешканця

 

Регіони

Податок на доходи фізичних осіб

Єдиний податок

Місцеві податки та збори

Плата (податок) за землю

Податкові надходження разом

Дохід від оренди комунального майна

Громада1

-

457,4

256,4

106,8

853,4

2,6

 

Найбільші платники податків у громаді

 

 

назва

Сплачено ПДФО

Акциз

Плата за землю/

Орендна плата

Податок на нерухомість

1

ТОВ «Вин Агро»

-

-

55,1

-

2

ТОВ «Очаківський райагрохім»

 

 

152,6

55,6

3

ТОВ «Південно-укр.ВЕС»

 

 

35,1

 

4

ТОВ «Властелін»

-

6,4

-

-


 

Інфраструктура торгівлі та послуг

Комунальні підприємства

Не має

 

Торгівля

Магазини в т.ч.

22

Продуктові

4

Промислові,в т.ч. _е облашт, похорон.

3

Інші (змішані 6 продуктово/промислові)

7

приватні

22

ринки

1 (6 кіосків) 25 місць

перукарські послуги

1

кафетерії

1

аптеки

3

шиномонтаж

1

 

Туристична інфраструктура

Загальна площа рекреаційної зони на Волошській косі складає 27,7 га. При цьому 4 риболовно- спортивної бази займають земельну ділянку площею 6,42 га , дитячий оздоровчий табір «Зоря» займає 6,5 га землі .

В постійне користування надані землі під оздоровчим табором та риболовно-спортивною базою заводу _е . 61 комунара .

На Волошській косі знаходиться господарський двір ТОВ «Очаківський райагрохім» , який відповідно договору оренди займає 1.5 га.

«Держрибінспекція» займає 0,25 га землі.

Розпорядженням голови Очаківської райдержадміністрації під індивідуальне дачне будівництво виділено 2,4 га

Заболочене місце – 6,98 га.

Можливості для розміщення гостей у готелях, пансіонатах, турбазах, агрооселях

Заклад

Кількість ліжок

Річна заповнюваність, %

Дитячий оздоровчий табір «Зоря»

 

 

Риболовно-спортивна база заводу _е . 61 комунара

 

 

База ТОВ «Діксі-Тур»

 

 

ПП БФ «Автошлях- буд»

 

 

ДП Суднобудівний завод

 

 

база «Еладін» (лежача)

 

 

Житлово-комунальна та енергетична інфраструктура

Стан житлового фонду громади

Показники

2013

2014

2015

Заселені будинки разом

882

882

882

у тому числі:- індивідуальні будинки

830

830

830

Житловий фонд, _е. м загальної площі

52867

52867

52867

% помешкань, підключених до комунального водопостачання

86

86

86

% помешкань, підключених до комунального газопостачання

94

94

94

% помешкань, підключених до комунальної системи каналізації

6

6

6

% помешкань, підключених до центрального опалення

-

-

-

Помешкання – квартира або індивідуальний будинок.

 

Забезпеченість житлом

Показники

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Загальна площа житла м2

52278

52594

52786

52786

52786

52745

52867

Забезпеченість житлом 1 кв. м на особу по громаді

24,7

24,9

24,9

25,6

25,9

26,0

25,8

Забезпеченість житлом 1 кв. м на особу по області