ВІДБУЛАСЬ СЕСІЯ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ: говорили про освіту, соціальний захист та інші нагальні проблеми.
Вісімнадцятого лютого відбулось пленарне засідання ХІХ позачергової сесії Куцурубської сільської ради ІІІ скликання, на якому було розглянуто та затверджено більше 20 проектів рішень, пов’язаних з вирішенням нагальних проблем громади та індивідуальних потреб селян.
Фінансовий звіт затверджено.
Найбільші витрати – на освіту.
Жодного кроку неможливо зробити, не маючи для цього фінансового підґрунтя. Життєдіяльність громади, до складу якої входять дванадцять населених пунктів з власною інфраструктурою і потребами щодо її утримання, а також спільні інтереси громади, які полягають у забезпеченні конституційних прав громадян і на освіту, і на соціальний захист, і на отримання якісних адміністративних послуг, і на задоволення інших потреб (зокрема і в комунальній галузі), забезпечити без належного фінансування просто неможливо. Тож, контроль за обігом коштів у бюджеті громади є чи не найважливішим завданням місцевої влади.
Депутати Куцурубської сільської ради зазвичай приділяють велику увагу звітам про виконання бюджету громади та пропозиціям, що надаються посадовцями виконавчих органів щодо внесення поточних змін до цього фінансового документу. Звіт за 2021 рік, який на розсуд народних обранців представила начальник фінансового відділу Наталя Лаврик, виключенням не став.
Посадовець доповіла, що дохідна частина бюджету громади у 2021 році виконана на 102,1% і становить 68813,215 тис. грн. Перевиконання відбулось переважно за рахунок збільшення надходжень місцевих податків і зборів. Зокрема, у розмірі 106,0 % до річного плану надійшов до бюджету єдиний податок, сума якого за підсумками року становила 5553,264 тис. грн. У сумі 6410,820 тис. грн з перевиконанням на 4,2% надійшло до бюджету громади плати за землю. Крім того, на 9,9% від плану збільшились надходження у вигляді плати за надання адміністративних послуг. При цьому, як і раніше, найбільшим джерелом власного наповнення місцевого бюджету залишається податок та збір на доходи фізичних осіб, який протягом 2021 року був виконаний у розмірі 104,7% до плану і становив 19053,559 тис. грн. Офіційні трансферти у вигляді дотацій та субвенцій з державного бюджету надійшли до Куцурубської сільради у розмірі 34382,449 тис. грн. Надходження спеціального фонду складались протягом року з власних надходжень бюджетних установ і становили 1858,472 тис. грн.
Видаткова частина бюджету громади, згідно зі звітом, який депутати затвердили після доповіді, минулого року становила 69 735,040 тис. грн.
Окремим рішенням депутати внесли зміни до бюджету громади на поточний, 2022 рік.
Зауважимо, що найвагомішим джерелом витрат для місцевого бюджету є освітянська галузь, яка спожила протягом звітного періоду по загальному фонду бюджету 43429,438 тис. грн (в тому числі 21685,245 тис. грн субвенції держбюджету) та по спеціальному фонду - 5387,627 тис. грн.
Закон вимагає змін у галузі освіти. 
Депутати і посадовці вимушено реагують.
Витратність освітянської галузі та вимоги Закону України «Про освіту» є основними чинниками в необхідності порушення питання щодо оптимізації закладів загальної середньої та дошкільної освіти, а також закладів освіти у сфері культури (мистецькі школи). Тож, серед питань порядку денного позачергової сесії Куцурубської сільської ради начальник відділу освіти, молоді, спорту та культури Олена Кельбас представила проекти відповідних рішень на розгляд ради.
Керівництво відділу виступило перед депутатами з клопотанням вивчити та обговорити теми, які останнім часом перебувають в полі зору громадськості, стурбованої долею закладів освіти. Однак, порушені на сесії проблеми освітянської галузі, вочевидь, не всіма народними обранцями були однаково сприйняті і зазнали нового трактування депутатами, які під призмою власного бачення і особистих інтересів продовжили коментувати ситуацію в соціальних мережах, поширюючи недостовірну інформацію.
Нагадаємо, що минулого тижня сільська рада надала офіційні роз’яснення щодо Іванівської філії Куцурубського ЗЗСО, наголошуючи на тому, що школу в цьому селі закривати та понижувати ступінь не планували, опікуючись натомість питанням відновлення шкільної котельні. На цьому порушена тема вичерпана.
Проте, доля не лише Іванівського закладу турбує жителів сіл громади. Реформа «Нової української школи» наробила чимало галасу серед пересічних громадян і поставила перед місцевими посадовцями складні завдання, визначивши чіткі терміни їх виконання.
У межах децентралізації та Закону України «Про повну загальну середню освіту», школи громади вже зазнали змін. Заклади, які налічували недостатню кількість учнів, реорганізували у філії, створивши у громаді опорний заклад - в Куцурубі (з трьома філіями), Парутинський ЗЗСО, а також Острівську гімназію. У 2020-2021 навчальному році у цих закладах діяло 56 класів, в яких здобували освіту 806 учнів денної форми навчання.
Проте вимоги законодавства набувають змін, продиктованих часом і авторами реформ. І місцева влада зобов’язана на них реагувати, пристосовуючись до життя в нових умовах. Відповідні рішення місцевими радами мають бути прийняти до першого вересня 2022 року.
В результаті реалізації усіх етапів реформи, передбаченої Законом України «Про повну загальну середню освіту», замість звичних шкіл в Україні вже незабаром з'являться три окремі ланки. Передбачається, що повна загальна середня освіта здобуватиметься на таких рівнях: початкова школа - перший рівень повної загальної середньої освіти, що здобувається протягом чотирьох років (1-4 класи); гімназія - другий рівень повної загальної середньої освіти, що здобувається протягом п’яти років (5-9 класи); ліцей - третій рівень повної загальної середньої освіти (профільний), що здобувається протягом трьох років (10-12 класи). До речі, створити ліцей та отримати субвенцію на його фінансування, за законом, матимуть право громади виключно за рішенням обласної влади та за виконання певних умов, зокрема і щодо формування кількості класів та учнів у них. Основні умови: 10-х класів повинно бути - 4, але найголовніше – матеріально-технічна база, яка забезпечуватиме профільне навчання. Ліцеї, крім того, не можуть мати у своєму складі початкову школу.
Головним чинником для діяльності закладів освіти (де б вони не були розташовані – у великому місті, чи в найменшому селі) все ще залишається фінансові гарантії держави, яка направляє до місцевих бюджетів кошти у вигляді субвенцій, аби забезпечити конституційне право українців на освіту. При цьому держава залишає за собою право також вирішувати, яким чином та в якому порядку буде надаватись освіта і як вона фінансуватиметься за рахунок коштів державного бюджету.
При формуванні розміру освітньої субвенції, яку отримують місцеві бюджети від держави для забезпечення роботи закладів загальної середньої освіти, використовується показник середньої кількості учнів в одному класі. На основі цих даних розраховуються освітні витрати на одного учня. Кошти, що надходять від держави у вигляді освітньої субвенції, спрямовується на заробітну плату педагогічних працівників та забезпечення інклюзивного навчання.
За даними відділу освіти Куцурубської сільської ради, середня наповнюваність у закладах загальної середньої освіти Куцурубської сільської ради становить 14 учнів. Найбільша наповнюваність класів у Куцурубському закладі (22), в Парутинському - 19. Найменша наповнюваність класів спостерігається в Острівській гімназії і становить вісім учнів на клас. По філіях Куцурубського ЗЗСО показник наповнюваності класів становить від восьми (Солончаківська філія), 10 (Дмитрівська філія) до 11,5 (Іванівська філія). Аналіз мережі закладів загальної середньої освіти свідчить, що найнижча середня наповнюваність у 1-4-х та 10-11-х класах (відповідно 7 та 5,5). У розрізі закладів загальної середньої освіти найнижча середня наповнюваність 1-4-х класів у Острівській гімназії (8 осіб) та у Солончаківській філії (5,5). Середня наповнюваність 10-11-х класів становить: у Куцурубському ЗЗСО - 21,5, а Парутинському - 14,5.
Фахівці відділу освіти, проаналізувавши демографічну ситуацію в громаді на наступні п’ять років, виявили, що Іванівська філія у 2022 та у 2023 роках не набиратиме перших класів. В Солончаківській філії в початковій ланці також залишаться тільки два класи з чотирьох. Як результат, державна субвенція у цих закладах буде відсутня.
Отже, демографічні відомості свідчать про зменшення кількості майбутніх першокласників упродовж наступних п’яти років, що призведе до зменшення кількості класів в цілому та необхідності щорічного перерозподілу територій обслуговування між освітніми закладами.
Важливим чинником для обрахунку фінансового підґрунтя діяльності закладу освіти є навантаження на вчителів. Найпоширенішим виміром ефективності використання педагогічних кадрів є кількість учнів на одну штатну одиницю посади вчителя. Згідно з аналізом, найменша кількість учнів на одного вчителя в Солончаківській філії та в Острівській гімназії. Ці ж заклади, а також Дмитрівська філія, згідно з аналізом, є найбільш витратними (з розрахунку витрат на одного учня) закладами і для місцевого бюджету, з якого в школах фінансуються доплати, надбавки та премії педагогів; заробітна плата непедагогічних працівників; харчування учнів; оплата комунальних послуг; поповнення матеріально-технічної бази закладів освіти.
Наслідком недостатньої кількості учнів по школах є дефіцит освітньої субвенції. Так, наприклад, в Острівській гімназії через низьку наповнюваність класів дефіцит освітньої субвенції вже два роки поспіль покривається за рахунок власних коштів старостинського округу. Дефіцит освітньої субвенції Солончаківської філії покривається за рахунок коштів Куцурубського ЗЗСО.
В ситуації, що напряму залежить від діючого в Україні законодавства, а не від забаганок місцевої влади, кошти, що можна було б витратити на комп′ютери, обладнання, підручники, харчування, позакласну роботу і т.п., освітяни змушені витрачати на виплату заробітної плати педагогам. В результаті - вже другий рік поспіль тільки в двох закладах функціонують гуртки. Варіативна складова освітнього процесу (факультативи, курси за вибором) максимально обмежена або зовсім відсутня.
На переконання місцевих посадовців у громади є два варіанти дій. Перший - залишити існуючу мережу незмінною, спробувавши економити абсолютно на всьому, не гарантуючи при цьому сучасний рівень освітніх послуг. Другий - спробувати вийти із зони комфорту і, залучивши громадськість, знайти найбільш оптимальний спосіб дій. Але, на переконання начальника відділу освіти Олени Кельбас, яка з цим аналізом та пропозиціями виступила перед депутатами сільради на сесії, рішення має ґрунтуватися не на емоціях і не на особистих амбіціях, симпатіях чи антипатіях, а виключно на інтересах дітей і їх майбутньому.
Представляючи депутатам план оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти Куцурубської сільської ради на 2022-2027 роки, розроблений на виконання Закону України «Про повну загальну середню освіту», Олена Кельбас наголосила, що укрупнення шкільної мережі не призведе до скорочення кількості класів (при збільшенні їх наповнюваності) і, відповідно, не буде скорочення ставок учителів, зайнятість яких залежить від кількості класів і навчальної програми.
Дослухавшись до аргументів і пояснень фахівців, депутати сільради ухвалили рішення, яким затвердили План оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти Куцурубської сільської ради на 2022-2027 роки. Згідно з планом, корегування якого можливо відповідно до фактичного кадрового потенціалу та демографічної ситуації, в червні-вересні 2027 року в Куцурубській громаді має відбутися реорганізація:
- Куцурубського ЗЗСО І-ІІІ ст. імені Т.Г. Шевченка у гімназію;
- Дмитрівської, Солончаківської та Іванівської філії імені І. Рачкова в окремі початкові школи;
- Парутинського ЗЗСО І-ІІІ ст. у гімназію;
- Острівської гімназії у початкову школу.
Враховуючи поточні потреби окремих закладів освіти, в тому числі й у сфері культури, про які депутатам також доповіла Олена Кельбас, депутати ухвалили рішення про тимчасову (наголошується!) оптимізацію мережі Куцурубського ЗЗСО І-ІІІ ст. імені Т.Ш. Шевченка шляхом об’єднання 5-9-х класів Іванівської філії імені І. Рачкова та Дмитрівської філії з внесенням відповідних змін до штатного розпису. Об’єднання відбудеться з першого вересня 2022 року і триватиме, за твердженнями посадовців, до остаточного відновлення та запуску котельні Іванівської школи.
Тим же рішенням були затверджені штатні розписи закладів освіти у сфері культури: Парутинської мистецької школи у кількості 6,29 штатних одиниць та Куцурубської мистецької школи у кількості 5,99 штатних одиниць.
Кошти з фонду економії, що очікується в результаті оптимізації штатної структури закладів освіти та закладів освіти у сфері культури, депутати вирішили направити на реалізацію проекту по будівництву модульної котельні на території Іванівської філії із залученням інших джерел фінансування. Крім того, за рішенням народних обранців, при сільській раді створюється робоча моніторингова група з залученням (за узгодженням) голови постійної комісії Миколаївської обласної ради з питань науки і освіти, інновацій, молоді, сім’ї і спорту, культури та духовності; обласних депутатів, а також представників, управління житлово-комунального господарства та департаменту освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації. Фахівцям належить вивчити фактичний технічний стан приміщення Іванівської філії.
Депутати подбали, аби соціальні послуги надавались й надалі.
Соціальна захищеність громадян є чи не найголовнішою ознакою стабільної, розвиненої країни. І справа тут не тільки у своєчасності наданні людям матеріальної підтримки від держави у вигляді субсидій, пільг чи різних видів допомог. Соціальна захищеність – це стан, коли людина почувається у безпеці, а також має можливість подолати життєві труднощі та негаразди, якщо вони виникли з тієї чи іншої причини. А причин таких може бути чимало: від тимчасової втрати працездатності до повної самотності і нездатності самостійно себе обслуговувати.
Літні люди та люди з втратою фізичних можливостей - найбільш вразлива категорія громадян, які потребують сторонньої допомоги у задоволенні власних потреб. Отримати таку допомогу від держави ці люди можуть у вигляді соціальних послуг, забезпечення надання яких покладено державою на органи місцевого самоврядування.
Куцурубською сільською радою ще в березні 2019 року створений Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), який очолює Галина Жукова. Цей підрозділ забезпечує надання послуг щодо догляду осіб похилого віку та інвалідів. Такі послуги надаються працівниками Терцентру на дому та в стаціонарному відділенні, розташованому в селі Парутине.
Безоплатно в обсягах, визначених державними стандартами, соціальні послуги надаються громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому порядку.
Територіальний центр може надавати також і платні соціальні послуги, з тарифами на які можна ознайомитись, звернувшись до Терцентру або до відділу соціального захисту, захисту дітей та роботи з сім'ями Куцурубської сільської ради, який очолює Ольга Власюк. Так само можна ознайомитись і з повним переліком послуг Терцентру та дізнатись, які документи необхідно підготувати і надати на розгляд фахівців, аби отримувати послуги.
Перелік соціальних послуг, умови та порядок їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Куцурубської сільської ради був оновлений та затверджений на позачерговій сесії сільської ради у п’ятницю, 18 лютого.
Меморандум ратифіковано заради соціального партнерства.
Під час пленарного засідання ХІХ позачергової сесії народні обранці ухвалили рішення, яким затвердили Меморандум про взаємодію та співробітництво між Куцурубською сільською радою та громадською організацією «Очаківська районна організація Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України», яку очолює Віталій Мись.
Згідно з підписаним сільським головою документом, Куцурубська сільська рада в межах наданих повноважень бере на себе зобов’язання щодо вирішення питань про надання фінансової підтримки особам з інвалідністю, зокрема у вигляді: одноразової матеріальної допомоги згідно з програмою «Турбота»; пільг особам з інвалідністю І-ІІ групи по зору по сплаті житлово-комунальних послуг - електропостачання, використання природного та скрапленого газу, а також твердого палива; одноразової матеріальної допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни на території інших країн, які проживають на території громади до дня виведення військ з Афганістану; відшкодування витрат на поховання осіб з інвалідністю внаслідок війни.
