Документування воєнних злочинів
Воєнні злочини – це свідоме, грубе, порушення законів та звичаїв війни, за який винуватці (учасники бойових дій та особи, які віддають їм накази) несуть кримінальну відповідальність, визначену рішенням міжнародних воєнних трибуналів.
Що визнається воєнними злочинами?
Загальний перелік воєнних злочинів закріплений у Статуті Міжнародного кримінального суду (Римський статут). Зокрема, це:
- умисне вбивство;
- тортури чи нелюдське поводження, включаючи біологічні експерименти;
- умисне завдання сильних страждань чи заподіяння важких тілесних ушкоджень чи шкоди здоров’ю;
- –незаконне, безглузде та значне за обсягами знищення чи привласнення майна, що не викликане воєнною необхідністю;
- примушування військовополоненого чи іншої особи, яка користується міжнародним захистом, служити у збройних силах ворожої сторони;
- –незаконне обмеження свободи;
- взяття заручників;
- умисний цілеспрямований напад на цивільне населення чи окремих цивільних осіб, які не беруть безпосередньої участі у воєнних діях;
- умисний напад на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, які не є воєнними цілями;
- цілеспрямоване завдавання ударів по персоналу, об’єктам, матеріалам, підрозділам чи транспортним засобам, задіяним у наданні гуманітарної допомоги чи місії по підтриманню миру відповідно до Статуту ООН;
- депортація або переміщення частини чи всього населення окупованої території як в межах відповідної території, так і за її межі;
- умисне завдавання ударів по будівлях, що мають релігійне, освітнє, культурне, наукове чи благодійне призначення, історичним пам’яткам, госпіталях та місцях зосередження хворих та поранених, за умови, що вони не є воєнними цілями;
- примушування громадян протилежної сторони до участі у воєнних діях проти їх власної держави, навіть, якщо вони знаходились на службі воюючої сторони до початку війни;
- пограбування міста чи населеного пункту навіть, якщо він захоплений штурмом;
- застосування задушливих, отруйних чи інших газів та будь-яких аналогічних рідин, матеріалів чи засобів;
- посягання на людську гідність, в тому числі ставлення, що ображає чи принижує людську гідність;
- зґвалтування, навертання в сексуальне рабство, примушування до проституції, примусова вагітність, примусова стерилізація та будь-які інші види сексуального насильства;
- умисне вчинення дій, які піддають цивільне населення голоду, як способу ведення війни шляхом позбавлення його предметів, необхідних для виживання, включаючи умисне створення завад для допомоги та ін.
За скоєння воєнних злочинів передбачено кримінальну відповідальність на національному та міжнародному рівні.
До відповідальності може бути притягнута як окрема особа, так і командир певного військового об’єднання, якщо йому було відомо про вчинення його підлеглими правопорушення, проте він не приклав зусиль для їх попередження чи припинення.
Українське законодавство не містить визначення поняття «воєнний злочин». Проте в Кримінальному кодексі України передбачена відповідальність за мародерство, насильство над населенням у районі воєнних дій, погане поводження з військовополоненими незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання ними. Особа, яка вчинила ці злочини, може бути засуджена на національному рівні українським судом.
Міжнародним судовим органом, який розглядає справи щодо притягнення осіб за вчинення воєнних злочинів, є Міжнародний кримінальний суд (МКС), який розташований у Гаазі. Росія не ратифікувала Римський статут, отже може не співпрацювати з МКС. Однак, це підвищує вірогідність створення спеціального трибуналу для розслідування злочинів Росії проти України. Історії відомі приклади створення трибуналів: Нюрнберзького, Токійського, а також проти колишньої Югославії та Руанди. Враховуючи підтримку Резолюції ООН про засудження війни Росії проти України 141 країною світу, шанси притягнути винних до відповідальності високі.
Особу, яка вчинила воєнний злочин, можна притягнути до відповідальності будь-коли, незалежно від того, скільки часу минуло з моменту вчинення злочину.
Фіксація воєнних злочинів — це дуже важлива складова допомоги Збройним силам України, а також подальшого доведення факту злочину в суді.
Отже, як фіксувати?
Письмово, на фото та відео. Окрім власне злочину, фільмуйте середовище для повноти контексту.
Покажіть своє обличчя та назвіть прізвище, ім’я, по батькові.
Зазначте дату, час і точне місце зйомки (інакше доказ не матиме ваги в суді).
Зафіксуйте (якщо можливо) персональні дані свідків, постраждалих від злочину (ПІБ, дата народження, номер телефону, адреса).
Куди подавати докази?
Зараз в Україні вже створено низку цифрових платформ і застосунків, що суттєво спрощують збирання доказів військових злочинів рф:
- Портал RussianWarCriminals (shtab.net)
- Застосунок eyeWitness to Atrocities;
- Платформа WarCrimes – за підтримки Офісу Генпрокурора України;
- Чат-бот WarCrime Міністерства юстиції України;
- Чат-бот Держекоінспекції для документування злочинів проти довкілля;
- Чат-бот TRIBUNAL UA @tribunal_ua_bot;
- Портал «Культурні злочини» для збору доказів руйнування російською армією історичних та культурних пам’яток;
- Проєкт «Росія заплатить» для документування матеріальних збитків.
Разом із тим, свідоцтва воєнних злочинів можна направляти безпосередньо головному прокурору Міжнародного кримінального суду в Гаазі Карім А. А. Хану на електронну пошту otp.informationdesk@icc-cpi.int.
Якщо у Вас виникли додаткові питання, ви можете звернутися до системи безоплатної правової допомоги, зателефонувавши за єдиним телефонним номером системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні), або відвідати сайт – https://www.legalaid.gov.ua/, чи самостійно знайти правову інформацію, що Вас цікавить на сайті правових консультацій – https://wiki.legalaid.gov.ua/.