Вплив хімічного складу води питної на здоров’я людини
Вода відіграє в організмі людини важливу роль. Без води не відбувається жоден біохімічний, фізіологічний та фізико-хімічний процес обміну речовин і енергії, неможливі травлення, дихання, анаболізм (асиміляція) і катаболізм (дисиміляція), синтез білків, жирів, вуглеводів з чужорідних білків, жирів, вуглеводів харчових продуктів. Вода є фактором передачі багатьох інфекцій бактеріального та вірусного походження. Однак, небезпеку для здоров’я становлять ще й різноманітні хімічні сполуки, що можуть бути у питній воді, якщо їх вміст перевищує гранично допустимі норми.
Впродовж останніх років зростає нітратне забруднення ґрунтових вод, які широко використовуються у сільській місцевості для децентралізованого водопостачання, внаслідок ненормованого використання в колективних господарствах та у приватному секторі мінеральних і особливо органічних добрив.
Однією із причин наявності нітратів у колодязях є недотримання їхніми власниками санітарних вимог при облаштуванні та утриманні колодязів, вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби, тощо.
Вимоги до якості питної води викладені в ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», де зазначено, що питна вода призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
Забруднена питна вода згубно впливає на здоров’я людини.
Вода, забруднена нітратами, надзвичайно небезпечна для дитячого організму, особливо для дітей у перші місяці життя. Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо першого року життя, пов’язаний насамперед із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому. Чутливими до нітратів є також особи похилого віку, хворі на анемію, дихальну та серцево-судинну системи. Трапляються випадки захворювання й у дітей старшого віку (після споживання води з високим вмістом нітратів).
Категорично заборонено використовувати воду з криниць і каптажів, у яких вміст нітратів перевищує нормативні показники.
Для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та запобігання виникненню отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією, необхідно:
-не вживати питну воду із колодязів і каптажів, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники. Особливо це стосується дітей та вагітних жінок! Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду;
-дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення та проведення лабораторного контролю питної води;
-територію поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;
-з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива;
-місця влаштування колодязів (свердловин) слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів – не менше ніж 20м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.
Слід не забувати, що забруднена нітратами вода навіть у смертельних дозах — чиста, прозора, без запаху і видимих домішок, звичайна за смаком.
Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність!
Забруднену нітратами воду можна використовувати для технічних цілей: миття посуду, прання білизни, прибирання в приміщеннях, тощо.
Також зазначимо інші перевищення хімічних показників в питній воді зі свердловин та колодязів, які можуть зашкодити здоров’ю людини, а саме:
Загальна жорсткість:
-погіршуються органолептичні властивості – вода має неприємний смак;
-постійне вживання води з підвищеною жорсткістю призводить до накопичення солей в організмі і, в кінцевому підсумку, до захворювань суглобів (артрити, поліартрити), до утворення каменів у нирках, жовчному і сечовому міхурах.
Хлориди:
-погіршуються органолептичні властивості – вода набуває солонуватий смак і в зв’язку з цим обмежується водоспоживання;
-впливає на водно – сольовий обмін; підвищується рівень хлоридів у крові, що призводить до зниження діурезу і перерозподілу хлоридів в органах і тканинах;
-викликають пригнічення шлункової секреції, внаслідок чого порушується процес перетравлення їжі;
-є дані про те, що хлориди надають гіпертензивний ефект і у людей, які хворіють гіпертонічною хворобою, вживання води з підвищеним вмістом хлоридів може викликати погіршення перебігу захворювання.
Сульфати:
-обмежується водоспоживання, так як сульфати надають воді гірко-солоний смак у концентрації понад 500 мг/дм3;
-сульфати погано всмоктуються з кишечника людини, вони повільно проникають через клітинні мембрани і швидко виводяться через нирки;
-сульфат магнію діє як проносне в концентрації вище 100 мг/дм3, приводячи до очищення ШКТ, такий ефект виникає у людей, що вперше використовують воду з високим вмістом сульфатів (при переїзді на нове місце проживання, де вживають сульфатну воду), з часом людина адаптується до такої концентрації сульфатів у воді;
-несприятливо впливають на шлункову секрецію, що призводить до порушення процесів перетравлення і всмоктування їжі.
Залізо:
-вміст заліза у воді вище нормативу надає воді неприємного червоно-коричневе забарвлення, погіршує її смак, викликає розвиток залізобактерій, погіршує органолептичні властивості води за рахунок слизоутворення, властивого залізобактеріям;
-високий вміст заліза у воді призводить до несприятливого впливу на шкіру, може позначитися на морфологічному складі крові, сприяє виникненню алергічних реакцій.
Окислюваність пермангонатна:
-загальна концентрація кисню, що відповідає кількості іона перманганату (МпО-4), який використовується при обробці даним окислювачем проби води, характеризує міру наявності у воді органічних речовин, цей параметр, в основному, призначений для оцінки якості водопровідної води, значення перманганатної окислюваності вище 2 мг02/дм3 свідчить про вміст у воді легкоокислююваних органічних сполук, багато з яких негативно впливають на печінку, нирки, репродуктивну функцію організму;
-при знезараженні такої води хлоруванням утворюються хлорвуглеводні, значно більш шкідливі для здоров’я населення (наприклад, хлорфенол).
Амоній(за NH +4) (азот амонійний):
-перевищення в питній воді ГДК за вмістом амонію може свідчити про потрапляння фекальних стоків або органічних добрив у джерело водопостачання;
-постійний прийом всередину води з підвищеним вмістом амонію викликає хронічний ацидоз і зміни в тканинах;
-аміак (у вигляді газу) дратує кон’юнктиву очей і слизові оболонки.
Сухий залишок:
-вода з підвищеним вмістом мінеральних солей непридатна для пиття, так як має солоний або гірко – солоний смак, а її вживання в залежності від складу солей призводить до несприятливих фізіологічних змін в організмі:
а) сприяє перегріву в жарку погоду,
б) веде до порушення тамування спраги,
в) змінює водно-сольовий обмін за рахунок збільшення гідрофільності тканин,
г) посилює моторну і секреторну функцію шлунка і кишківника;
-слабомінералізована вода неприємна на смак, тривале її вживання може призвести до порушення водно-сольового обміну (зменшення вмісту хлоридів в тканинах), така вода, як правило, містить мало мікроелементів.
Хлор залишковий:
-всі з’єднання активного хлору мають дуже сильну бактерицидну дію, але якщо їх концентрація більше нормативів, то вони викликають роздратування шкіри, слизових оболонок, дихальних шляхів.
Алюміній:
-є відомості про нейротоксичність алюмінію, його здатності накопичуватися за певних умов в нервовій тканині, печінці і життєво важливих областях головного мозку.
Стронцій:
-набув значного поширення у природних водах, його концентрації коливаються в межах від 0,1 до 45 мг/дм3., тривале вживання такої води призводить до функціональних змін печінки.
Фтор:
-від кількості фтору у воді залежить частота захворюваності карієсом, вважається, що фторування води ефективно для профілактики карієсу, особливо в дітей;
-вміст фторидів в питній воді вище санітарних норм (трохи більше 1,5 мг/дм3) має шкідливий вплив для здоров’я людини;
-фтор є активним в біологічному відношенні мікроелементом, вміст його у питній воді має бути у межах 0,7-1,5 мг/дм3.
Миш’як:
-за даними вітчизняних дослідників, вживання шахтної води, що містить 0,2-1 мг/дм3 миш’яку, викликає розлад центральної та периферичної нервової системи;
-нешкідливою визнана концентрація миш’яку 0,05мг/дм3.
Кадмій:
-накопичуючись в нирках, викликає гіпертонію, послаблює імунітет організму, має негативний вплив на розумові здібності людини, т.к. витісняє необхідний для нормальної роботи мозку цинк;
Токсичність вищезгаданих компонентів не така велика, щоб викликати гостре отруєння, але за тривалого вживання води, що містить згадані хімічні речовини в концентраціях вище нормативних, може розвинутися хронічна інтоксикація, яка веде в результаті до тієї чи іншої патології.
Слід враховувати також, що токсичний вплив речовин може проявлятися і при усмоктуванні через шкіру у процесі гігієнічних (душ, ванна) чи оздоровчих (плавальні басейни) процедур.
Єдиний спосіб оцінити якість та безпечність питної води – це проводити лабораторні дослідження атестованою лабораторією. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини.
Власники та балансоутримувачі джерел централізованого водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль безпечності та якості питної води від місця водозабору до місця її споживання, відповідно до вимог санітарних норм. Колодязі загального користування обов'язково мають бути паспортизовані.
Бережіть себе і своє здоров’я!
Будьте впевненими у якості питної води, яку ви споживаєте !
