Публікація Коаліція "Миколаївщина 1325"
Зоя Дмитрієва, експертка коаліції «Миколаївщина 1325». Свого часу, працюючи у департаменті соціального захисту Миколаївської ОДА, була залучена до формування першого обласного Плану дій «Жінки, мир, безпека», а також приймала участь у формуванні Національного Плану на період до 2025 року. Два роки працювала в міжнародній гуманітарній організації «Фемілі Хелс Інтернешнл» (FHI 360) та є визнаною фахівчинею у питаннях протидії гендерно-зумовленому насильству.
На думку пані Зої, люди не дуже розуміють чому «гендер» не тотожний слову «стать». Вона наголошує: «Різницю потрібно пояснювати, про це треба говорити. У нас за статистикою жінок більше ніж чоловіків, але чомусь представництво у владі жінок значно менше, ніж чоловіків. Насправді у жінок дуже багато перепон, щоб дійти до якоїсь ланки влади. На рівні сільських або селищних рад представництво жінок більше. Але чим вище владні щабелі тим їх менше. А вже у Верховній Раді ми бачимо, що жінок зовсім небагато».
Зоя Дмитрієва нагадує, що Дія Резолюції Ради безпеки ООН 1325 поширюється на території, де відбувається війна. «Можна багато казати про гендерні стереотипи, але зараз іде повномасштабна війна і жінка переймає на себе багато стереотипних чоловічих ролей. І ми ще маємо розуміти, що попереду відновлення країни. І жінка буде відігравати велику роль у ньому, хоча б тому, що, банально, жінок більше ніж чоловіків».
Однією зі стартегічних цілей Національного плану дій «Жінки, мир, безпека» є захист жінок від гендерно-зумовленого насильства. Зоя Дмитрієва присвятила роботі над цією проблематикою дванадцять років. Була залучена до розбудови спеціалізованих закладів для жінок, які постраждали від гендерно-зумовленого насильства: притулків, денних центрів, кризових кімнат, служб первинного консультування та мобільних бригад.
«У 2021 році, коли зʼявилася можливість отримати субвенцію державного бюджету, я спілкувалася з головами громад, я пояснювала, наскільки доцільно саме сьогодні зробити таку спеціалізовану службу на території громади та допомагала з формуванням пакетів документів на субвенцію. В результаті ми отримали вісім субвенцій для створення спеціалізованих служб і створили три притулки, один обласний, один в місті Миколаєві та в Снігурівці. Організували три служби первинного консультування — Очаків, Прибужани, Нова Одеса. І створили три денних центри з кризовими кімнатами — Новий Буг, Володимирівська та Казанківська громади», — розповідає пані Зоя.
На сьогодні Миколаївщина має потужну систему надання допомоги особам, які постраждали від гендерно-зумовленого насильства. І, на жаль, спостерігається запит на подібну допомогу. Воєнні дії, масштабне переміщення людей та інші фактори, які супроводжують війну, провокують зростання випадків гендерно-зумовленого насильства. На території області постійно проводяться інформаційні кампанії щодо популяризації цих спеціалізованих служб.
Працюючи за цим напрямком у громадському секторі, Зоя Дмитрієва проводить численні інформаційні сесії, розробила мапування спеціалізованих служб, щоб люди могли наочно бачили де, та чим вони можуть скористатися. Спостерігається зацікавленість жінок до цієї інформації і за результатами інформаційних заходів багато учасниць звертаються за отриманням тимчасового притулку.
Пані Зоя нагадує, що у 2011 році Україна підписала Стамбульську конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству. Попри те, що документ було ратифіковано лише в 2023 році, цей крок дав змогу повністю переробити все законодавство України на допомогу людям, які страждають від такого виду насильства і зараз ми бачимо позитив: ведеться робота з кривдниками, запроваджуються корекційні програми, діють спеціалізовані служби підтримки і особи, які страждають від гендерно-зумовленого насильства отримують належну допомогу — від тимчасового притулку до правових послуг, медичних, послуг психолога, безкоштовно.
Наразі Миколаївщина формує регіональний план на наступний період і Зоя Дмитрієва залучена до роботи над документом та працює над пропозиціями. «На мою думку дуже низька залученість жінок з числа ВПО до прийняття різних рішень в громадах. Так в громадах створені ради ВПО, але цього не достатньо. Я бачу своїм завданням створення умов більш широкого залучення жінок ВПО до життя громад. Вони в групі ризику, вони дуже вразливі через переміщення, через втрату майна, можливо втрату близьких людей, через розʼєднання сімей», — ділиться баченням своєї подальшої роботи Зоя Дмитрієва.
