Куцурубська громада
o

Оголошення

«Білий список Starlink». Як громадянам зареєструвати термінал – покрокова інструкція

В Україні працюватимуть лише перевірені й зареєстровані термінали супутникового звʼязку Starlink. Усе інше буде відключено! Відповідну постанову вже ухвалив уряд. Процедура верифікації стосується виключно фізичних та юридичних користувачів: для Сил оборони вже діє окремий захищений алгоритм. Мінцифри опублікувало інструкцію, як громадянам зареєструвати термінали. Для фізичних осіб або ФОП 1. Знайдіть дані вашого Starlink. Вони вказані на коробці або в налаштуваннях вашого акаунту:  KIT-номер (серійний номер комплекту) за наявності;  UTID (унікальний ідентифікатор антени) або Dish ID;  номер облікового запису користувача на порталі Starlink (за наявності). 2. Підготуйте документи. Залежно від того, на кого зареєстрований термінал, візьміть із собою:  паспорт (книжечка або ID-картка);  РНОКПП (ідентифікаційний код). 3. Завітайте до найближчого ЦНАПу. Зверніться до адміністратора ЦНАПу із запитом на внесення Starlink у whitelist. Процедура безоплатна. Адміністратор перевірить документи та прийме заявку. Опісля ваш термінал буде внесено до білого списку й він продовжить працювати без обмежень. Ліміти:  максимум 1 термінал – без фізичної наявності пристрою;  максимум 3 термінали на одну особу – за умови фізичного показування пристроїв.

18:04:00 09.02.2026

Фізична безбар’єрність – це …

Фізична безбар’єрність означає, що простір враховує потреби всіх людей. Наприклад, тротуари, будівлі або зупинки влаштовані так, щоб ними було зручно користуватись людям у кріслах колісних, з дитячими візками, на милицях, людям старшого віку або тим, хто несе важкі речі. Це не «особливі умови», а звичайна норма будь-якої локації — така сама, як ширина сходів чи освітлення вулиці. Цей напрям визначений у Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року як один із шести ключових пріоритетів. Детальніше про поняття безбар’єрності – у «Довіднику безбар’єрності». Що таке доступний простір і як забезпечити вхід Доступний простір — це місце, куди людина може потрапити без перешкод і користуватись ним без сторонньої допомоги. Починається він із зручного входу: без сходів, із пандусом, дверима достатньої ширини та комфортними для відкривання. У ньому враховані базові вимоги:  Двері завширшки щонайменше 90 см, а проходи та коридори — від 1,2 м.  Пандуси з правильним кутом нахилу, поручнями і майданчиками згідно з «Альбомом безбар’єрних рішень» та нормами ДБН.  Наявність ліфтів у будівлях з кількома поверхами.  Тактильні елементи, контрастні позначки, дублювання інформації в доступному форматі — для тих, хто має порушення зору або слуху.  Паркувальні місця для транспортних засобів людей з інвалідністю поруч із входом, з чіткими позначками доступності. Зупинки, школи, аптеки, ЦНАПи, бібліотеки чи парки — усі громадські місця мають бути зручними для кожного. Більше про доступність за посиланням. Кому це потрібно Кожному та кожній, бо це як мінімум зручніше Приблизно половина українського суспільства має потребу в зручному доступному просторі — постійно або в окремих життєвих ситуаціях. Це стосується людей з інвалідністю, батьків з маленькими дітьми, вагітних, літніх людей, ветеранів, тих, хто одужує після травм або хвороб. Фізична безбар’єрність створює зручність для кожної людини — щодня, у звичних ситуаціях. Наприклад, валіза на колесах, велосипед, тростина — усе це потребує безпечного, зрозумілого і доступного середовища. Чому це важливо? Наявність фізичної безбар’єрності свідчить про рівень піклування у суспільстві. Безбар’єрний простір дозволяє жити повноцінним життям без обмежень і принижень. Він забезпечує можливість працювати, навчатися, відпочивати, пересуватися, спілкуватися – тобто брати участь у всіх сферах життя. Доступний простір – це не лише про комфорт чи зручність. Це питання гідності, прав людини та рівності для всіх. Наприклад, коли сходинки не стають на заваді людині з інвалідністю, або коли двері досить широкі для крісла колісного – йдеться про повагу до потреб кожної людини.

14:38:51 05.02.2026

4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку.

4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку, мета якого — підвищити обізнаність про захворювання, покращити профілактику, діагностику та лікування. Раннє виявлення раку (I-II стадії) забезпечує високу виліковність — понад 80% пацієнтів живуть 5 і більше років. Основні методи профілактики включають регулярні скринінги, відмову від куріння, здорове харчування та фізичну активність.  Всесвітній день боротьби проти раку: Рання діагностика рятує життя Щороку 4 лютого світ об’єднується у боротьбі з онкологічними захворюваннями. Головний меседж дня: рак — це не вирок, а хвороба, якій часто можна запобігти або вилікувати за умови вчасної діагностики.   Актуальність: У поточному десятиріччі кампанія спрямована на подолання нерівності в доступі до медичної допомоги та усунення прогалин у догляді.  Рання діагностика: Вчасне виявлення підвищує шанси на одужання майже до 100% на першій стадії.  Профілактика: Понад 30-40% випадків раку можна запобігти, уникаючи факторів ризику (тютюн, алкоголь, нездорове харчування) та ведучи активний спосіб життя.  Що можна зробити вже зараз (за даними МОЗ):  1. Жінки (21+): Регулярні огляди на рак шийки матки та молочної залози. 2. Мамографія: Рекомендована жінкам 50-69 років кожні два роки. 3. Колоректальний рак: Тест на приховану кров у калі для людей 50-75 років. 4. Вакцинація: Вакцина проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) є ефективним захистом від певних типів раку.  Підтримка та лікування Лікування має бути комплексним, а рішення про нього приймає мультидисциплінарний онкологічний консиліум. Важливо також надавати емоційну підтримку пацієнтам, зберігаючи позитивний настрій та допомагаючи у повсякденних справах.  Пам'ятайте, регулярні медичні огляди — це запорука вашого здоров'я!

18:02:07 03.02.2026

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора