“Ваша Церква знаходиться в часі випробувань, в часі гонінь, але при цьому ви з допомогою Божою духовно зростаєте. Ми беремо приклад віри у духовенства і народу України”, -
зі зверення предстоятеля Болгарської Православної Церкви Святішого Патріарха Неофіта до всіх вірних Української Православної Церкви.
Шановні жителі Куцурубської громади! Останнім часом в соціальних мережах активізувалось поширення закликів та недостовірної інформації, яка покликана дестабілізувати суспільний спокій всередині України. В тому числі такі заклики мають місце і в нашій громаді.
Використовуючи складну ситуацію, обумовлену війною та її страшними наслідками, які всі ми бачимо і переживаємо з великим занепокоєнням, сумом та скорботою, окремі особистості намагаються дестабілізувати єдність серед громадян України і посіяти ворожнечу на релігійному підґрунті. Переслідуючи власні інтереси, потураючи законність та мораль, вони поширюють неправдиву інформацію, маніпулюючи ослабленою війною людською психікою.
Коли до кожної української родини прийшла біда, коли люди розгублені та знервовані, використання релігійної тематики для досягнення власних цілей (як політичних, так і матеріальних) є злочином проти людяності та людства.
Як свідчить світова багатовікова історія, під час війн люди повертаються до Бога, звертаючись до нього в молитві за своїх рідних та за всю свою багатостраждальну країну. І це, вочевидь, багатьом не подобається, що і породжує прагнення відвернути людину від шляху до спасіння.
Маніпуляції суспільством на релігійному підґрунті, поширення розбрату та ворожнечі - це те, що зазвичай потрібно ворогу, аби легше було подолати і перемогти народ. Такі дії всередині країни під час війни є злочином проти народу та проти державності!
Куцурубська сільська рада закликає усіх жителів громади не піддаватись на провокаційні заклики та не сприймати за істину неперевірену інформацію! Потрібно пам’ятати, що сьогодні ворогом проводиться й інформаційна війна, спрямована на поширення розбрату та ворожнечі серед народу України, а значить – на порушення нашої єдності та ослаблення нашої держави!
Всім, і особливо тим, хто поширює маніпуляційні заклики, нагадуємо, що світова судова практика захищає права на свободу світогляду та віросповідання цілою низкою законодавчих актів міжнародного права. В тому числі - і законами України.
Так, у 1991 році Верховною Радою України прийнято закон «Про свободу совісті та релігійних організацій», яким визначено, що «кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Ніхто не може встановлювати обов'язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії».
Стаття 4 цього Закону говорить, що всі громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії.
Слід пам’ятати, що зміст права на свободу світогляду і віросповідання визначається безпосередньо і в Конституції України, ст. 35 якої гласить, що «кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність».
Ця стаття Конституції також говорить, що «церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова».
Все це означає, що будь-якій дії з боку державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, правоохоронців або пересічних громадян, спрямовані на притискання права людей на вільне віросповідання, є прямим порушенням Конституції України і щодо таких осіб можуть бути порушені кримінальні справи.
Законодавством встановлена кримінальна відповідальність за перешкоджання релігійній діяльності, якщо остання не порушує права і свободи громадян. Порушення такого права з боку релігійної організації має бути доведено правоохоронцями на законодавчому рівні через судові органи. У разі відсутності рішення суду, яке свідчить, що релігійна організація порушує права і свободи громадян, будь-які притискання релігійної організації з боку громадськості або громадських угрупувань чи інших релігійних утворень, є жорстким порушенням закону. Також є порушенням закону заклики до притискання права вільного віросповідання та застосування протиправних (самочинних) дій таких, як захоплення храмів та інших будівель, що належать релігійній організації на праві власності. Це зокрема визначено ст. 4 Закону України закон «Про свободу совісті та релігійних організацій», якою передбачено, що «будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов'язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом».
Поважаючи закони України, беручи до уваги надзвичайну важливість збереження суспільного спокою в нашій громаді та зважаючи на порушення громадськістю питань щодо діяльності релігійних організацій на території Куцурубської громади, маємо надати офіційні пояснення.
Передусім зауважимо, що в селі Іванівка діє церква Покрова Пресвятої Богородиці, яку місцеві жителі знають як храм Православної Церкви України (ПЦУ) на чолі з митрополитом Єпіфанієм (Думенко), що у 2018 році отримала томас в Стамбулі й перебуває в підпорядкуванні Констатинопольського патріархату.
За даними державного реєстру (станом на 18.04.2022 року) в селі Іванівка зареєстрована релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП).
Нагадаємо, що на Об’єднавчому соборі 15 грудня 2018 року було заявлено про самороспуск УПЦ КП і вхід у склад ПЦУ. Наприкінці січня 2019 року Міністерство культури України після реєстрації устава ПЦУ відмінило прикази про реєстрації устава УПЦ КП. 20 червня 2019 року глава УПЦ КП Філарет (Денисенко) провів зібрання духовенства та мирян з метою відновлення Української Православної Церкви Київського патріархату, завивши, що Київський патріархат продовжує існувати і свої церкви до ПЦУ (Констатинопольського патріархату) не передає. Проте, за офіційними даними Міністерства юстиції України, реєстрація Київської патріархії як юридичного особи була зупинена 13 грудня 2019 року. Самопроголошений Київський патріархат (не визнаний жодною з Церков світового православ’я) це рішення держави вважає протизаконним.
Тож, згідно з офіційними даними та за інформацією Міністерства юстиції, в селі Іванівка діє парафія Української Православної Церкви Київського Патріархату, фактично знятої з державної реєстрації в Україні, хоча керівництво УПЦ КП цього не визнає і продовжує діяльність всупереч законодавству України.
До офіційно діючих церков на території Куцурубської громади належать чотири храми Української Православної Церкви. Це Свято-Троїцька церква в селі Куцуруб, церква Св. вмч. Димитрія Солунського в селі Дмитрівка, Свято-Михайлівська церква в Солончаках, церква пророка Ілії в селі Парутине, а також церква на честь ікони Божої Матері Почаївської в Острівці, установчі документи щодо якої перебувають в стадії реєстрації. До парафії УПЦ в нашому (Очаківському) окрузі також належать: церква святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в Рівному, Свято-Миколаївський собор, Свято-Миколаївська церква та церква Преподобного Агапіта Києва-Печерського в Очакові, а також Свято-Покровські церкви в с. Покровка на Кінбурнській косі, в селі Кам’янка та в селі Чорноморка.
Саме Українська Православна Церква, її храми, парафіяни та священнослужителі сьогодні піддані найбільшим притисканням та протиправним діям, до чого окремі особистості закликають і жителів нашої громади.
За поясненнями щодо законності діяльності храмів УПЦ та свідченнями щодо самостійності та незалежності Української Православної Церкви ми звернулись до офіційних джерел, зокрема і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Варто зауважити, що в Державному реєстрі зареєстрована Українська Православна Церква і жодних додавань на кшталт «московського патріархату» в офіційній документації не існує. Цей «додаток» приєднали до УПЦ засоби масової інформації після того, як в Україні почала діяти самопроголошена УПЦ КП.
Грамота про незалежність і самостійність в своєму управлінні Українською Православною Церквою була отримана в жовтні 1990 року.
Згідно зі Статутом, в Українській Православній Церкві вища влада належить Собору Української Православної Церкви (далі - Собор), який скликається Предстоятелем Української Православної Церкви у складі архієреїв, кліриків, чернецтва і мирян. Головою Собору є Митрополит Київський і всієї України. Процедура обрання делегатів на Собор визначається Священним Синодом Української Православної Церкви. До компетенції Собору єпископів входить розгляд усіх питань, що стосуються життя Української Православної Церкви, а також обрання Митрополита Київського і всієї України, який є Предстоятелем Української Православної Церкви. У 2014 році Предстоятелем Української Православної Церкви був обраний Блаженніший Митрополит Онуфрій (Березовський).
Майнові права УПЦ також визначені на законодавчому рівні, і Статутом УПЦ передбачено, що Порядок володіння, користування та розпорядження майном і будівлями релігійних організацій Української Православної Церкви визначається їхніми Статутами та чинним законодавством України.
Будівлі, предмети культу, об’єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, кошти та інше майно, набуте Київською Митрополією Української Православної Церкви, синодальними установами, управліннями єпархій, парафіями, монастирями, духовними навчальними закладами, місіями, братствами і сестринствами Української Православної Церкви, створене ними за рахунок власних ресурсів, пожертвуване громадянами, підприємствами та організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом, є їхньою власністю.
Жодних фінансових зобов’язань Українська Православна Церква не має перед Церквами інших держав і самостійно (на відміну від багатьох інших церковних утворень в Україні) самостійно розпоряджається і своїм майном, і своїми фінансами, що свідчить про її матеріальну незалежність від Церков інших держав.
При цьому саме питання вигаданої фінансової залежності сьогодні використовується маніпуляторами, які розповідають, що на тлі військових подій УПЦ передає кошти до Москви, чим фінансує війну проти України.
Виходячи з аналізу офіційних документів Української Православної Церкви, така інформація є недостовірною, і її поширення є злочином проти народу України, які є вірянами УПЦ.
Офіційне пояснення щодо фінансової «взаємодії» надала і сама УПЦ на своєму офіційному сайті:
«Це (фінансове - авт.) дуже популярне питання і взагалі тема для обговорення нецерковними людьми. І багато в чому ці запити формуються українськими ЗМІ, які часто публікують домисли, маніпуляції, а то й відверту брехню.
Проте є конкретні факти. Українська Православна Церква є повністю незалежною у своєму управлінні від Руської Православної Церкви. Відповідний документ про це (або, як зараз можна говорити, томос) був підписаний і затверджений ще в 1990 році. У 1993 році РПЦ чітко пояснила свою позицію і щодо матеріальних коштів, а також рухомого та нерухомого майна УПЦ у своєму листі №1338 від 29 грудня 1993 року до Міністра Юстиції України Онопенка В. В., в якому говориться: «Українська Православна Церква з жовтня 1990 року канонічно є незалежною і повністю самостійною у своєму управлінні. Будь-якої адміністративно-фінансової підзвітності Московській Патріархії не існує». Тобто ніщо фінансово не пов'язує УПЦ і РПЦ.
Єдиний «шлях» коштів УПЦ до РПЦ - такий самий, як і по відношенню до Єрусалимського Патріархату, Елладської Православної Церкви, Константинопольського Патріархату і представників інших Православних Церков. Це «шлях» через паломників. Це коли люди приїжджають поклонитися святиням і, можливо, жертвують гроші на ікони, свічки, записки. Ні про які інші «фінансові потоки» мови йти не може. І якщо ви десь зустрінете таку інформацію – знайте, що це безсовісна брехня».
Керуючись законодавством України та докладаючи копії документів, що свідчать про реальне (а не вигадане порушниками громадського спокою) становище Української Православної Церкви, звертаємось до жителів Куцурубської громади з закликом не піддаватись маніпуляціям та прагненню окремих діячів розпалити ворожнечу та посіяти хаос у такий складний час. Пам’ятайте, що за кожним брудним словом стоїть звичайна людина, яка може мати на меті зовсім не праведні наміри. Часто подібні заклики до громадського неспокою базуються лише на бажанні зведення особистих рахунків та поширення пліток.
Тож, будьмо пильними, шановні земляки. Не піддавайтесь на провокації, не дослухайтесь до неперевіреної інформації, думайте і аналізуйте, спираючись виключно на Закон, а не на чутки! Не вірте фейкам. Перевіряйте будь-які звинувачення на законодавчому рівні, пам’ятаючи, що в Україні є правоохоронні органи та судочинна влада, яким і належить доводити причетність тієї чи іншої людини до злочинної діяльності. Немає рішення суду – немає правди, а є лише бруд і маніпуляції!
Мир обов’язково прийде на землю України! І від того, як ми з вами поводитимемось сьогодні, залежить те, наскільки швидко це відбудеться!
Зберігайте спокій на нашій землі і злагоду в нашій громаді!
Пам’ятайте: закони діють лише в тій державі, де їх поважають громадяни!
18:51 19.04.2022
